12 жовтня 2020 року Справа 215/1808/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про надання визначеності управлінській функції, -
09.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням, в якому просить:
- надати визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича відповідно до п. 18,19 ч.1 ст.4 КАСУ і ст.3,19,22 Конституції України, ст.7 Закону України «Про звернення громадян».
Повно і всебічно дослідивши клопотання ОСОБА_1 про надання визначеності управлінській функції, суд встановив наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).
Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд зазначає, що клопотання ОСОБА_1 про надання визначеності управлінській функції є очевидно безпідставним та необґрунтованим, оскільки не містить очевидного, обґрунтованого та змістовного питання, яке має бути розглянуто судом. Окрім цього, позивачем не наведено жодної підстави, з огляду на яку можливо звернення до суду з даним клопотанням.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про надання визначеності управлінській функції є очевидно безпідставним та необґрунтованим, а тому суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про надання визначеності управлінській функції повернути без розгляду.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Горбалінський