Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 361/1953/18
провадження № 61-16095св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Княжицька сільська рада Броварського району Київської області,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Мережко М. В., Іванченко М. М.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області (далі - Княжицька сільрада), третя особа - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка за життя склала заповіт, згідно з яким належне їй майно заповіла ОСОБА_1 . Про існування цього заповіту вона дізналася лише у грудні 2017 року, коли на її поштову адресу із Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення. Оскільки позивач не входила до першої черги спадкоємців за законом та не спілкувалася зі спадкодавцем щодо спадщини, вона не могла знати про існування заповіту. У зв'язку з чим невчасно звернулася до нотаріальною контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , де їй було відмовлено у такій видачі.
У зв'язку з цим просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2019 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Княжичі Броварського району Київської області, терміном два місяці. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції керувався тим, що позивач не знала про наявність заповіту, що є поважною причиною, яка унеможливила подачу нею заяви про прийняття спадщини у строк, встановлений законом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд керувався тим, що позивач, маючи у своєму розпорядженні оригінал заповіту ОСОБА_4 , була обізнана про його існування, а факт приховування часу та обставин його отримання від спадкодавця свідчить про недобросовісність позивача та намір створення штучних доказів з метою створення підстав, які б потягнули за собою задоволення позову. Позивач доглядала та опікувалась спадкодавцем, у день складання заповіту ОСОБА_4 укладала з позивачем інший правочини, направлений на відчуження на її користь нерухомого майна. За відсутності будь-яких інших спадкоємців, враховуючи відносини догляду, факт доброзичливого ставлення спадкодавця до позивача, висловлювання нею бажання її догляду позивачем, відчуження спадкодавцем свого майна позивачу беззаперечно свідчить, що позивач за всіма обставинами справи не тільки повинна була знати про наявність заповіту, але й знала про нього.
Аргументи учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила оскаржене судове рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що наявність у позивача копії заповіту, що була зроблена з примірника, виготовленого на нотаріальному бланку на момент звернення до органів нотаріату, не спростовує факту необізнаності позивача про існування заповіту на момент відкриття спадщини, оскільки його примірник позивач знайшла лише у грудні 2017 року. Тобто має місце необізнаність спадкоємця про існування заповіту, що є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу Княжицькою сільрадою не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 17 жовтня 2012 року ОСОБА_4 складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Падучак-Коваль Л. Л. та зареєстрований у реєстрі за номером 3-2658, за яким вона все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2
18 червня 2014 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Падучак-Коваль Л. Л., зареєстрований у реєстрі за № 3-2702, за яким все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Згідно спадкової справи до майна ОСОБА_4 до Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області із письмовими заявами про прийняття спадщини звернулися 10 березня 2017 року ОСОБА_2 та
19 грудня 2017 року ОСОБА_1
16 червня 2017 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Падучак-Коваль Л. Л. повідомлено ОСОБА_2 про те, що спадщина оформлюється по закону у разі відсутності заповіту. Заповіт від імені ОСОБА_4 від 17 жовтня 2012 року скасовано заповітом ОСОБА_4 від 18 червня 2014 року, згідно з яким вона все майно заповіла ОСОБА_1 , яка заяву про прийняття спадщини або відмову від її прийняття не подавала. Повідомлено, що у разів відсутності у ОСОБА_2 родинних відносин із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але якщо вона проживала зі спадкодавцем не менше п'яти років однією сім'єю, то їй необхідно звернутися до суду для встановлення її спадкоємцем четвертої черги згідно із статтею 1264 ЦК України.
19 грудня 2017 року державним нотаріусом повідомлено ОСОБА_1 про те, що оскільки вона у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, з померлою постійно не проживала та не була зареєстрована за однією адресою, то вона є такою, що спадщину не прийняла. Роз'яснено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може продовжити строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Рекомендовано звернутися до суду з питання надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , або з питання встановлення факту постійного проживання з померлою на день її смерті.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту,визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені
у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених
у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) зроблено висновок, що «за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі
№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови
у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
У справі, що переглядається, ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 . Установлені судами обставини свідчать, що спір щодо спадкового майна є між позивачем та ОСОБА_2 , яка залучена до участі у цій справі третьою особою. Позивач клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі ОСОБА_2 як співвідповідача не заявляла.
Оскільки позивач не пред'явила позов до ОСОБА_2 як належного відповідача, то саме з цієї підстави апеляційний суд мав відмовити
у задоволенні позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду частково ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишити без змін.
Оскільки позовні вимоги у цій справі задоволенню не підлягають, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 402, 413, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 рокузмінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук