09 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 160/7381/19
адміністративне провадження № К/9901/17927/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №160/7381/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа - Дніпровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про опис майна у податкову заставу і акта опису майна,
17 липня 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №160/7381/19.
Верховний Суд ухвалою від 7 серпня 2020 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, зокрема надання доказів про сплату судового збору, обґрунтування підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) підстави (підстав).
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 7 серпня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано документ про сплату судового збору та уточнення до касаційної скарги, в якому підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначив про застосування судом апеляційної інстанції норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у справі №820/3488/16, від 14 травня 2020 року у справі №826/13115/16, від 24 листопада 2015 року у справі № 21-2352а15, від 26 червня 2018 року у справі №826/10930/13-а, від 7 серпня 2018 року у справі №826/1209/14, від 9 квітня 2019 року у справі №826/9300/16, від 27 січня 2020 року у справі №804/886/18.
Щодо посилання скаржника на постанову від 9 квітня 2019 року у справі №826/9300/16, то вона не може бути прикладом іншого правозастосування у контексті підстави касаційного оскарження, оскільки нею справу направлено на новий розгляд.
Також скаржник посилається на постанову Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року у справі № 21-2352а15. Водночас пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає наявність висновку викладеного в постанові саме Верховного Суду, а не Верховного Суду України.
Щодо посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №804/886/18, від 7 серпня 2018 року у справі №826/1209/14, від 26 червня 2018 року у справі №826/10930/13-а, від 6 лютого 2020 року у справі №820/3488/16, від 14 травня 2020 року у справі №826/13115/16, то вони ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами.
У справі №160/7381/19, рішення в якій оскаржуються, суди встановили, що земельна ділянка використовується позивачем для провадження господарської діяльності. Водночас зі змісту постанов від 27 січня 2020 року у справі №804/886/18, від 7 серпня 2018 року у справі №826/1209/14, від 26 червня 2018 року у справі №826/10930/13-а, від 6 лютого 2020 року у справі №820/3488/16, від 14 травня 2020 року у справі №826/13115/16, на правові висновки яких посилається скаржник, таких обставин не встановлено.
Також Дніпровська міська рада посилається на наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому не зазначає конкретної норми права, стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись статтею 332 КАС України,
Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №160/7381/19 - повернути.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписМ. М. Гімон
підписЄ .А. Усенко