08.10.2020 Справа №607/15943/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Надія Михайлівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , не працює, неодружений,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з участю:
-особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
-його захисника адвоката Юзьвака І.Я.,
-потерпілої ОСОБА_2 ,
-її представника адвоката Александрова В.В.,
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №401509 від 20 серпня 2020 року, громадянин ОСОБА_1 21 липня 2020 року близько 20 години 00 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою та образливо чіплявся до громадянки ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , пояснивши, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, винним себе у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Вказав, що 21 липня 2020 року перебував по вул. Чалдаєва, 10А у м. Тернополі разом із товаришем ОСОБА_3 . До них підійшла ОСОБА_4 та почала плювати на нього, він взяв її за передпліччя, щоб відштовхнути від себе. В цей момент вона почала копати його та їй на допомогу підійшла її мати ОСОБА_5 , у якої була коляска з дитиною. ОСОБА_5 почала бити його і ображати, та між ними почалась шарпанина. До них підійшов незнайомий чоловік та розборонив їх. Після цього ОСОБА_5 викликала працівників поліції.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 21 липня 2020 року о 20 год. 15 хв. вона здійснювала прогулянку разом зі своєю дитиною та матір'ю ОСОБА_6 поблизу будинку по АДРЕСА_2 . Повертавшись додому, вона хотіла викинути серветку у смітник, неподалік якого стояв чоловік на ім'я ОСОБА_7 , якого вона знає як найкращого друга її свекрухи. Вона зробила різкий рух, щоб викинути серветку та подивилась ОСОБА_7 в очі. Мабуть, він подумав, що вона хоче вдарити його, та накинувся на неї з кулаками і почав наносити їй удари по руках. У ході конфлікту вона плювала йому в лице, щоб захиститися. Їй на допомогу підбігла її мати. ОСОБА_7 перекинув свою увагу на матір та почав її бити. Вони почали голосно кричати, привертаючи увагу людей, щоб вони захистили їх. Невідомий чоловік прибіг до них на допомогу та розборонив їх. ОСОБА_1 вона знає не тільки як товариша її свекрухи, оскільки раніше мав місце інцидент у соціальній мережі Фейсбук, коли він висловився про неї в негативному тоні, та ще й її чоловік підтримав його позицію, а ОСОБА_8 вибачився лише у приватних повідомленнях, хоча вона очікувала від нього привселюдного вибачення у мережі Фейсбук.
Для вирішення питання про те, чи було вчинено дане правопорушення, та чи винен ОСОБА_1 у його вчиненні, судом досліджено зібрані у справі докази.
Як слідує з рапорту старшого інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільської області Базюка В.М. від 21 липня 2020 року, 21 липня 2020 року о 20 год. 14 хв. надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що по АДРЕСА_2 невідомий чоловік наніс тілесні ушкодження їй та її матері. Прибувши за вказаною адресою, було виявлено ОСОБА_2 , яка повідомила про те, що невідомий чоловік наніс їй та її матері тілесні ушкодження. На місці події було виявлено ОСОБА_1 , з яким у ОСОБА_2 , виник конфлікт, який переріс в штовханину.
З письмових пояснень ОСОБА_1 від 21 липня 2020 року вбачається, що 21 липня 2020 року він перебував по вул. Чалдаєва, 10А у м. Тернополі разом із товаришем ОСОБА_3 . До них підійшла ОСОБА_4 та почала плювати на нього. Він узяв її за передпліччя, щоб відштовхнути від себе. В цей момент вона почала копати його та їй на допомогу підійшла її матір ОСОБА_5 , у якої була коляска з дитиною. ОСОБА_5 почала бити його і ображати, та між ними почалась шарпанина. До них підійшов незнайомий чоловік та розборонив їх, після чого ОСОБА_5 викликала працівників поліції.
Як убачається з письмової заяви ОСОБА_2 від 21 липня 2020 року, вона просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , який 21 липня 2020 року близько 20 год. 15 хв., перебуваючи по АДРЕСА_3 , нецензурно лаявся та образливо чіплявся до неї та її матері ОСОБА_9 .
З письмових пояснень ОСОБА_2 від 21 липня 2020 року убачається, що 21 липня 2020 року о 20 год. 15 хв. вона здійснювала прогулянку разом зі своєю дитиною та матір'ю ОСОБА_6 біля будинку по вул. Чалдаєва, 10А. Повертавшись додому, вона хотіла викинути серветку у смітник, неподалік якого стояв чоловік на ім'я ОСОБА_7 . Вона зробила різкий рух, щоб викинути серветку, та подивилась чоловіку в очі. Чоловік подумав, що вона хоче вдарити його, накинувся на неї з кулаками та почав бити. Побачивши це, її мати прибігла обороняти її. Чоловік перекинув свою увагу на матір та почав її бити. Вони почали голосно кричати, привертаючи увагу людей, щоб вони захистили їх. Невідомий чоловік прибіг до них на допомогу та розборонив їх. Вказаного чоловіка ОСОБА_7 вона бачила два рази в житті, оскільки він знайомий її свекрухи. Цей чоловік неодноразово принижував її коментарями у соціальних мережах та здійснював вплив на її чоловіка.
Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 від 14 серпня 2020 року, 21 липня 2020 року близько 20 год. 15 хв. він перебував по вул. Чалдаєва, 10 у м. Тернополі, де він зустрів ОСОБА_2 та між ними виник конфлікт, під час якого вона вчиняла протиправні дії відносно нього, а саме плювалася в обличчя та почала бити його ногах. Проте, він будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_2 не вчиняв.
Як слідує з письмових пояснень ОСОБА_10 , від 20 серпня 2020 року, 21 липня 2020 року о 20 год. він перебував по вул. Чалдаєва, 10 у м. Тернополі, де побачив, що громадянка ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_1 та почала вчиняти відносно нього протиправні дії, зокрема безпідставно чіплялась до нього, виражалась нецензурними словами, плюнула йому в обличчя, однак ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_2 не вчиняв.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 21 липня 2020 року близько 20 год. вона перебувала по вул. Чалдаєва, 10 у м. Тернополі, де між нею та ОСОБА_1 виник конфлікт, в ході якого вона плювала йому в обличчя.
Допитаний у судовому засіданні 07 жовтня 2020 року свідок ОСОБА_10 пояснив, що влітку, точного дня не пам'ятає, у вечірній час, близько 20 години, він перебував по вул. Чалдаєва, 10 у м. Тернополі, де побачив, що громадянка ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_1 та почала вчиняти відносно нього протиправні дії, зокрема безпідставно чіплялась до нього, виражалась нецензурними словами, плюнула йому в обличчя, однак ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_2 не вчиняв.
Допитана в судовому засіданні 07 жовтня 2020 року свідок ОСОБА_11 пояснила, що 21 липня 2020 року перебувала в знайомої у ремонті одягу по вул. Чалдаєва, 10 у м. Тернополі. Почувши крики, вийшла надвір та побачила старшу жінку, яка штовхала ОСОБА_1 та кричала до нього. ОСОБА_1 ніяких дій, що порушують громадський порядок, не вчиняв.
Допитана в судовому засіданні 07 жовтня 2020 року свідок ОСОБА_6 пояснила, що влітку, точного дня не пам'ятає, гуляла з дочкою та її дитиною по АДРЕСА_2 . Побачила, що чоловік на ім'я ОСОБА_7 наносить удари її дочці, внаслідок чого вона втрутилась у бійку та почала захищати дочку. Чоловік висловлювався у їх сторону голосно та лайливо. Крім цього повідомила, що чоловік на ім'я ОСОБА_7 є знайомим чоловіка її дочки, а також винен у розладі відносин між дочкою та її чоловіком.
Допитана в судовому засіданні 08 жовтня 2020 року свідок ОСОБА_12 пояснила, що 21 липня 2020 року перебувала разом з ОСОБА_11 у приміщенні ремонту одягу по вул. Чалдаєва, 10 у м. Тернополі. Почувши крики жінки, поглянула у вікно та побачила, як старша жінка копнула ОСОБА_1 та кричала до нього, висловлюючись ненормативною лексикою. Коли вона вийшла на вулицю, то жінка скаржилась на те, що нібито ОСОБА_1 лаявся та бив її.
Долучені до справи представником потерпілої ОСОБА_2 фотографії не є належними доказами у справі, оскільки вони не містять прив'язки до дати, часу та місця фіксації зображуваних на них об'єктів.
Будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_4 проходила судово-медичну експертизу за фактом спричинення їй ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в матеріалах справи, немає. Крім того, як вона повідомила суду, від проходження зазначеної експертизи вона відмовилась.
Положеннями ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивною стороною правопорушення є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе ставлення до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях. Іншою формою цього правопорушення є образливе чіпляння до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, тощо. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що протиправні дії, передбачені ст. 173 КУпАП вчиняються з метою самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Таким чином, вчинення даного правопорушення передбачає обов'язкову наявність потерпілих, громадський порядок і спокій яких порушено.
Письмові пояснення, письмова заява ОСОБА_2 та надані нею в судовому засіданні пояснення не можуть бути оцінені як беззаперечні докази вини ОСОБА_1 у вчинені даного правопорушення, оскільки саме ОСОБА_4 була заявником, та, як вона сама ж зазначила в судовому засіданні, мав місце інцидент у соціальній мережі Фейсбук, через який вона очікувала від ОСОБА_1 привселюдних вибачень, чого він не зробив, і ще ОСОБА_1 винен у погіршенні особистих стосунків між нею та її чоловіком, а тому виникають обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності пояснень ОСОБА_2 .
Крім цього, з письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , пояснень свідка ОСОБА_10 та пояснень ОСОБА_1 , наданих ними в судовому засіданні, вбачається, що саме ОСОБА_4 першою почала вчиняти протиправні дії відносно ОСОБА_1 , зокрема почала плювати в нього та висловлюватись в його сторону нецензурними словами.
Те, що ОСОБА_4 плювала на ОСОБА_1 підтверджується як її усними, так і письмовими поясненнями.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які були очевидцями конфлікту, ствердили, що чули лише жіночі крики, а ОСОБА_1 ні не кричав, ні не висловлювався нецензурною лайкою.
Показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 є послідовними та логічно узгодженими між собою.
Свідок ОСОБА_6 є матір'ю потерпілої ОСОБА_2 , крім того, в ході допиту в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_1 винен у руйнуванні сім'ї її дочки, а тому її показання суд оцінює критично.
Достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, крім протоколу серії ВАБ №401509 від 20 серпня 2020 року, матеріали справи не містять.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить відомостей про свідків, хоч, як з'ясовано судом, такі свідки були і троє з них, зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перебували на місці події під час приїзду працівників поліції.
Також при складанні протоколу порушено вимоги ч. 2 ст. 254 КУпАП, відповідно до якої протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Особу ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено 21 липня 2020 року, що підтверджується рапорту старшого інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільської області Базюка В.М. від 21 липня 2020 року та відібраними цього ж дня у ОСОБА_1 письмовими поясненнями від 21 липня 2020 року, а протокол складено лише 20 серпня 2020 року.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/ 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі, й закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідна позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Зокрема, в рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд зазначив, що презумпція невинуватості насамперед є процесуальною гарантією у кримінальних справах, але сфера застосування цього принципу значно ширша: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. Презумпція невинуватості є одним із аспектів справедливого судового розгляду.
Практика Європейського Суду вказує на те, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, з огляду на вказане сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №401509 від 20 серпня 2020 року не є доказом вини ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи.
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173, 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяН. М. Сташків