Справа № 568/1115/19
Провадження № 6/568/18/20
08 жовтня 2020 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Троцюк В.О.,
при секретарі Гуменюк Г.В.,
представника заявника адвоката Бовгиря О.П.
представника боржників адвоката Шмайхель А.А.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», первісний стягувач Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Радивилівський РВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області про заміну сторони виконавчого провадження,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження по виконанню рішення Радивилівського районного суду від 25 жовтня 2010 року по справі №2-434/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором №0023/07/16-N. Просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» у справі №2-434/2010 про стягнення на користь ПАТ «Банк Форум» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
Представник заявника адвокат Бовгиря О.П. в судовому засіданні заяву підтримав, уточнивши, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» від 6 серпня 2019 року прийнято рішення про перейменування ТОВ «Фінансова компанія «Веста» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». Також вказав, що вважаючи, що на час розгляду заяви виконавче провадження про стягнення з боржників боргу на користь ПАТ «Банк Форум» закрите в зв'язку з ліквідацією стягувача, змінив вимоги щодо заміни стягувача у конкретному виконавчому провадженні. Просить суд задовольнити заяву з підстав викладених у ній.
Представник боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, з тих підстав, що заявник просить замінити стягувача у конкретному виконавчому провадженні, яке відповідно до постанови державного виконавця закінчене, відтак вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні.
Представник Радивилівського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Радивилівського районного суду від 25.10.2010. №2-434/2010 року позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №0023/07/16-N від 20.06.2007 року у загальній сумі 208657,84 гривень.
26.03.2019 на підставі Договору про відступлення прав вимоги №0002/19/5, стягувач в тому числі і за кредитним договором №0023/07/16-N укладеним з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Веста» за №06/08-2019 від 06.08.2019, ТОВ «Фінансова компанія «Веста» перейменовано на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», в зв'язку з чим, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» виступає правонаступником прав та обов'язків ТОВ «ФК «Веста».
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з цих норм, зокрема пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається вибуття кредитора.
Заміна кредитора можлива поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило про заміну сторони виконавчого провадження незалежно від того, відкрите воно чи ні.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2018 року по справі №643/4902/14-ц, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Таким чином, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно ч.5. ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, провадження № 61-26197св18.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв'язку з чим заява про заміну сторони стягувача його правонаступником підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та те, що ПАТ «Банк Форум» вибуло із матеріального правовідношення, на підставі якого у нього виникло право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором від 20 червня 2007 року.
ТОВ «ФК «Веста» (після перенайменування - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») є правонаступником ПАТ «Банк Форум» щодо права вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та може бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин суд вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв'язку з чим заява про заміну сторони стягувача його правонаступником підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ч. 5, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
Замінити cтягувача Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8А, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766 у виконавчому провадженні з виконання рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 25.10.2010 року №2-434/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.О. Троцюк