Справа 556/894/20
Номер провадження 2/556/292/2020
09.10.2020 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді - Котик Л.О.
при секретарі - Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, мотивуючи тим, що рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2013 року, з відповідача на її користь стягнено аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 20 гривень, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 11.09.2013 року і до досягнення дітьми повноліття.
На сьогоднішній день діти потребують значно більшого догляду та коштів, так як збільшились витрати на їх виховання, розвиток, тощо, тому ОСОБА_1 просить збільшити розмір аліментів. Стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 23 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В судове засідання позивачка не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, Позов визнає частково, не прицює, згідний сплачувати аліменти в розмірі 1200 грн. на дитину.
Відзив не подано.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши і оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із наступних підстав:
Відповідно до вимог ст.ст.13,81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що сторони мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про народження останньої, серії НОМЕР_1 .
Згідно рішення Володимирецького районного суду від 01.10.2013 року з відповідача стягнено аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 20 гривень, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 11.09.2013 року і до досягнення дітьми повноліття.
Як вбачається з довідки про склад сім'ї позивачки №947 від 12.06.2020 року, що видана Антонівською сільською радою, до складу сім'ї ОСОБА_1 входить дочка - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
З довідки №1791 від 15.11.2019 р. виданої Антонівською сільською радою про реєстрацію місця проживання особи, вбачається що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Як зазначено в ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Постановою Верховної Ради України №78912 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст.ст. 18 і 27).
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
За змістом статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно частини першої статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 у зв"язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму, зростанням витрат на утримання дитини, просить суд збільшити розмір аліментів з 20 гривень до 2500 гривень.
Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як зазначено в ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст.182 СК України, зі змінами від 3 липня 2018 року
№ 2475-VIII, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
А як зазначено в п.п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв"язку із змінами матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них, одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Аналіз даних норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що обов'язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, має бути виконаний батьками з урахуванням принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем надано суду довідку, видану Антонівською сільською радою Володимирецького району №1403 від 16.09.2020 року про те, що він з 12.11.2019 року не працює, згідно запису в трудовій книжці - звільнений з роботи відповідно до наказу №1492 від 12.11.2019 року.
Крім того, після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями СК України мінімальний гарантований розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає, а тому з вказаних підстав аліменти підлягають збільшенню.
Із врахуванням діючих норм чинного законодавства, суд вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є змінити розмір аліментів шляхом стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня. Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
А тому з врахуванням вищенаведених правових норм та поданих суду доказів, враховуючи рівність обов'язків матері і батька щодо утримання дитини, справедливий, виважений і розумний розмір аліментів, який відповідатиме інтересам та потребам дитини і буде необхідним для забезпечення належних умов для їхнього фізичного, розумового, морального та соціального розвитку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн (одна тисяча п'ятсот) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім для забезпечення сина належними умовами для фізичного, духовного та культурного розвитку, а також відповідатиме чинному законодавству, не порушуючи також інтересів і матеріального становища, як відповідача так і позивача.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються з дня набрання чинності рішенням суду.
Оскільки, позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Поряд з тим, рішення слід допустити до негайного виконання по платежах за один місяць, згідно ст. 430 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268,430 ЦПК України, ст.ст. 182, 183, 184, 192 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньї дочки ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1500 грн (одна тисяча п'ятсот) грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави - 840, 80 грн судових витрат, згідно Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
С У Д Д Я : Л.О.Котик