КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/1849/20
Провадження № 2/552/781/20
07.10.2020 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Ребро Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору № б/н від 19.12.2013 року, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач умови кредитного договору не виконує, має заборгованість по кредиту у розмірі 47891,13 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що між сторонами 19.12.2013 року був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язувалась повернути кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах, що встановлені умовами договору.
Банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав, надав ОСОБА_1 кредитні кошти, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує.
Тому позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що строк дії картки № НОМЕР_1 закінчився 31.01.2017 року, в той же час позивачем визнається та обставина, що кінцевий строк повернення кредиту відповідає строку дії картки, тобто до 31 січня 2017 року. Нової картки ОСОБА_1 не отримувала.
Крім того, позивач обраховує заборгованість за вищевказаним кредитним договором з 19.12.2013 року, в той же час, як позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» подав тільки 30.04.2020 року.
Відповідно до положень ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, кола особи довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З разрахунку заборгованості вбачається, що у позивача виникло право пред'явлення вимоги з 19.12.2016 року про дострокове виконання зобов'язання згідно Умов і правил надання банківських послуг або пред'явлення позову до суду.
Крім того, строк дії картки, який є кінцевим терміном повернення кредитних коштів був встановлений до 31.01.2017 року.
Аналогічний висновок міститься в постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03
2018 року по справі №444/9519/12.
Так п.п. 92-93 вищевказаної постанови від 28.03.2018 року встановлено, якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).
Отже, кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки, тобто 31.01.2017 року.
Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом 30 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 07.10.2020 року.
Головуючий Т.В.Турченко