Справа № 529/392/20
Провадження № 2/529/121/20
іменем України
06 жовтня 2020 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Петренко Л.Є.,
за участю секретаря - Скрипник Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона з відповідачем 18.07.2007 зареєстрували шлюб, від якого мають неповнолітніх синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, сімейне життя сторін не склалось через різні погляди на нього, шлюбні відносини сторони не підтримують з червня 2016 року, відновлювати їх останні наміру не мають.
При цьому, відповідач не виконує свого обов'язку по утриманню спільних з позивачем неповнолітніх дітей, які знаходяться на повному її забезпечені.
З огляду на вказане позивач просить суд розірвати шлюб між ними та стягувати щомісячно з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей аліменти в розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
04.06.2020 ухвалою судді відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Згідно наказу Диканського районного суду №5-ОС від 20 серпня 2020 року на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 20 серпня 2020 року припинено повноваження судді Гвоздика А.Є.
На підставі Розпорядження керівника апарату суду № 16 від 09 вересня 2020 року проведено повторний автоматизований розподіл та головуючим по справі визначено суддю Петренко Л.Є.
10.09.2020 року суддею Петренко Л.Є. прийнято до свого провадження вказану справу з визначенням порядку розгляду даної справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно до чинного законодавства, шляхом направлення за адресою його реєстрації ухвали про відкриття провадження та копію позову з доданими до неї документами, а також згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подав.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони 18 липня 2007 року зареєстрували шлюб у Центральному відділі реєстрації актів 865, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб.
Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей:
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Судом встановлено, що подружнє життя сторін не склалося через різні погляди на нього, внаслідок чого погіршились сімейні стосунки, які вони з 2016 року взагалі не підтримують, відновлювати їх позивач наміру і бажання не має. Спільне господарство не ведуть.
Відповідно до положень ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що прямо вказано в ст. 24 цього Кодексу.
Як зазначає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Вказане свідчить, що подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам кожного з них, а також інтересам їхніх неповнолітніх дітей, які повинні виховуватись в атмосфері доброзичливості, комфорту та любові, тому, відповідно до ст. 112 СК України, шлюб між сторонами слід розірвати.
Окрім цього, судом встановлено, що відповідач, як батько неповнолітніх дітей добровільно матеріальної допомоги на утримання останніх, позивачу не надає, хоча це є його обов'язком. При цьому, відповідач, являється працездатного віку, інших дітей на своєму утриманні не має, інші стягнення на утримання непрацездатних осіб відсутні.
Відповідно до ст. ст.180, 182, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частка заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідач добровільно не виконує покладеного на нього обов'язку утримувати неповнолітніх дітей, хоча зобов'язаний утримувати останніх до їх повноліття, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і в частині позовних вимог щодо щомісячного стягнення аліментів на користь позивача на утримання спільних неповнолітніх чотирьох дітей у розмірі 1/2 з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення кожною дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Приймаючи до уваги те, що при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору в дохід держави, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 109, 110, 112, 180-183, 200 Сімейного кодексу України, ст. ст. 7, 8, 81, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер відсутній) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 липня 2007 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 865.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_10 ”.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого в АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер відсутній, не працюючого, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утримання неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку /доходу/, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 червня 2020 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 /вісімсот сорок/ грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Головуючий Л.Є. Петренко