Справа № 209/2864/20
Провадження № 2-зз/209/12/20
09 жовтня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбари Г.А.
при секретарі Кулік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову у цивільній справі, застосовані ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 липня 2003 року в порядку досудової підготовки у справі.
На обґрунтування заяви зазначено, що до відкриття провадження у цивільній справі, з метою забезпечення позову в порядку проведення досудової підготовки, за заявою ОСОБА_1 , ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 липня 2003 року було накладено арешт на спільне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 ; дачний будинок АДРЕСА_2 ; майно, яке знаходилося в будинку АДРЕСА_1 : телевізори, пральна машина, м'які меблі, холодильник, кухонні меблі, стінки меблеві, витяжка, люстри, доріжки, килими, піч кухонна, музичний центр та інше майно. Після накладення арешту на вказане майно подружжя 26 серпня 2003 року вона звернулася до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом про розірвання шлюбу і поділ майна подружжя (справа № 2-1580/2003), який в подальшому ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 вересня 2003 року було залишено без розгляду через її повторну неявку до суду, у зв'язку з її примиренням з відповідачем. З того моменту до теперішнього часу вони з відповідачем ОСОБА_2 мешкають однією сім'єю, перебувають у зареєстрованому шлюбі та не мають один до одного ніяких питань щодо поділу майна подружжя. Проте, у 2020 році при зверненні до приватного нотаріуса Кам'янського міського нотаріального округу Сухопарової С.Г. їй стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є запис про арешт нерухомого майна, згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 липня 2003 року. Таким чином, в неї виникла необхідність скасування заходів забезпечення позову.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду надали суду заяви, в яких просять розглядати заяву про скасування арешту без їх участі.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 липня 2003 року для забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, придбаного в період шлюбу, було накладено арешт на майно, що придбане подружжям ОСОБА_3 в період шлюбу, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 ; дачний будинок АДРЕСА_2 ; предмети домашньої обстановки та обіходу.
Після постановлення ухвали про накладення арешту 26 серпня 2003 року ОСОБА_1 подала до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 вересня 2003 року, що була постановлена у справі № 2-1580-2003, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу була залишена без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивачки в судове засідання, що підтверджується довідкою старшого секретаря Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська, в якій також зазначено, що справа № 2-1580-2003 знищена по закінченню строку зберігання. Згідно книги обліку, в провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська в період 2003 року не перебувала цивільна справа за ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що після подання позову про розірвання шлюбу вони з чоловіком помирилися та до теперішнього часу перебувають у зареєстрованому шлюбу, проживають однією сім'єю, будь-яких претензій з приводу спільного майна подружжя один до одного не мають.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав а нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 217762048 від 25 липня 2020 року, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявні відомості про обтяження, внесені на підставі ухвали бн, 29.07.2003, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, щодо садового будиночку СТ «Берізка», буд. 13 (тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 4184584, зареєстровано: 07.12.2006 реєстратором: Друга кам'янська державна нотаріальна контора, власник: ОСОБА_2 ) та щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (тип обтяження: арешт (архівний запис), реєстраційний номер 4866217, зареєстровано: 24.04.2007 реєстратором: Друга кам'янська державна нотаріальна контора, власник: ОСОБА_2 ).
Отже, на теперішній час залишається чинним арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 липня 2003 року, на нерухоме майно, набуте подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період шлюбу.
В ст. 155 ЦПК УРСР, чинній на період винесення ухвали судом про забезпечення позову, було передбачено, що ухвала про забезпечення позову може бути скасована судом, який розглядає справу. Питання про скасування забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розглядові питання про скасування забезпечення позову. Якщо в позові буде відмовлено, вжиті заходи по забезпеченню позову зберігаються до набрання рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з постановленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.
Частиною 6 ст. 154 ЦПК України, який є чинним на даний час, передбачено, що якщо у задоволенні позову було відмолено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, проте суд може одночасно з ухваленням рішенням або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 13 ст. 158 ЦПК України (нині діючого) заходи забезпечення позву, вжиті судом до подання позовної заяви скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, придбаного в період шлюбу, що були застосовані на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 липня 2003 року .
Керуючись ст. 155, 158 ЦПК України, суд,
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову.
Скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, придбаного в період шлюбу, що були застосовані на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 липня 2003 року, в тому числі:
- скасувати арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 ;
- скасувати арешт на дачний будинок АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (отримання).
Суддя Г.А.Байбара.