Справа № 210/5605/20
Провадження № 3/210/2416/20
іменем України
"08" жовтня 2020 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст. 212-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 212-10 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАБ №180090, 20 вересня 2020 року об 11-10 год. громадянка ОСОБА_1 , знаходячись біля зупинки громадського транспорту пл.. «Горького 95 квартал» по проспекту Гагаріна в Металургійному районі міста Кривого Рогу проводила предвиборчу агітації від партії «ЄС «Європейська солідарність», чим порушила п.1 ст. 52 Виборчого кодексу України.
Особа відносно якої складно протокол ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Так на думку інспектора, який склав вказаний протокол ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ст. 212-10 КУпАП.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів.
У протоколі інспектор зазначає, що ОСОБА_1 , порушено пункт 1 статті 52 Виборчого кодексу України.
За статтею 52 Виборчого кодексу України, передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) - суб'єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.
Передвиборна агітація може проводитися у таких формах: 1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; 2) проведення мітингів, походів, демонстрацій; 3) проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій щодо положень передвиборних програм та політичної діяльності кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу; 4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень; 5) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації; 6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами; 7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач, проведення інших публічних заходів за підтримки кандидата, партії (організації партії) - суб'єкта виборчого процесу, а також оприлюднення інформації про таку підтримку; 8) публічні заклики голосувати за або не голосувати за кандидата, партію (організацію партії) - суб'єкта виборчого процесу або публічні оцінки їхньої діяльності; 9) встановлення агітаційних наметів; 10) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.
Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу, політичні, ділові та особисті якості кандидатів, вести агітацію за або проти кандидатів, партій (організацій партій).
До передвиборної агітації не належать офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій) про дії кандидатів, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України.
Прихована передвиборна агітація, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації, не позначеної відповідно до вимог цього Кодексу, забороняються. До передвиборної агітації також належить використання символіки (гімну, прапора, розпізнавального знака, девізу) або логотипів партії - суб'єкта відповідного виборчого процесу, використання передвиборних слоганів, гасел кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів відповідного виборчого процесу, а так само повідомлення про проведення видовищних чи інших публічних заходів на підтримку партії, кандидата або про підтримку зазначених заходів кандидатами, партіями (організаціями партій) - суб'єктами відповідного виборчого процесу, а також привернення уваги до участі у таких заходах партій чи певних осіб як кандидатів.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що особа набуває статус кандидата, як суб'єкта виборчого процесу, після його реєстрації виборчою комісією для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом. Отже, з часу реєстрації особа набула статус кандидата за підтримку якого може проводитись агітація. При цьому, передвиборна агітація кандидата розпочинається саме наступного дня після дня прийняття виборчою комісією рішення про його реєстрацію. Отже, з наступного дня після реєстрації на особу, як кандидата - суб'єкта виборчого процесу, розповсюджуються вимоги щодо проведення передвиборної агітації під час виборчого процесу в його підтримку, як кандидата.
Враховуючи вище викладене у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені конкретні дії вчиненні ОСОБА_1 , саме яким шляхом, у якій формі остання проводила передвиборчу агітацію, однак у даному випадку склад правопорушення у протоколі не розкрито.
Крім того, з наданих пояснень ОСОБА_1 встановлено, що станом на 20.09.2020 місцевою організацією партії «Європейська солідарність» - не було висунуто кандидатів у депутати на місцеві вибори, не приймалось рішення територіальною виборчою комісією про реєстрацію таких кандидатів, відтак - 20.09.2020 місцева партійна організація партії не була суб'єктом виборчого процесу.
Працівники поліції інкримінують громадянці ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення за статтею 212-10 КУпАП, яка складається із двох частин.
Частиною першої статті 212-10 КУпАП передбачена відповідальність за проведення передвиборної агітації, агітації з референдуму особою, участь якої в агітації заборонена законом, проведення агітації поза строками, встановленими законом, чи в місцях, що заборонені законом, проведення агітації у формах та засобами, що суперечать Конституції або законам України, або інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення агітації, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу.
Частина 2 статті 212-10 КУпАП передбачає відповідальність за надання виборцям, учасникам референдуму грошових коштів чи безоплатно або на пільгових умовах товарів (крім матеріалів агітації, визначених законом), пільг, переваг, подарункових сертифікатів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних та нематеріальних активів за умови, що їх вартість не перевищує 0,06 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що супроводжується передвиборною агітацією або агітацією з референдуму, згадуванням імені кандидата, назви політичної партії, яка висунула кандидата на відповідних виборах, або використанням зображення кандидата, символіки політичної партії, яка висунула кандидата на відповідних виборах.
Однак в протоколі серії ВАБ №180090 від 26 вересня 2020 року не вказано за якою частиною статті 212-10 КУпАП ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, кожна з яких визначає різний склад правопорушення та передбачає різну адміністративну відповідальність за вчинене правопорушення.
Крім того, стаття 52 Виборчого кодексу України не містить пунктів, тому не зрозуміло який саме пункт чи частину мала на увазі особо, що складала протокол.
Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.
Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Інші будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-10 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин суд позбавлений можливості, на виконання ст. 245 КУпАП, своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності з законом.
Суд приходить до висновку, що протокол серії ВАБ №180090 від 26 вересня 2020 складений з порушеннями, оскільки не вказано за якою саме частиною ст. 212-10 КУпАП слід кваліфікувати дії ОСОБА_1 , працівники поліції не зазначили, в чому саме полягало порушення ведення передвиборчої агітації, тобто не викладена об'єктивна сторона складу цього правопорушення, не зазначено, який суб'єкт виборчого процесу є потерпілим від його протиправних дій, а так само які подоження статті 52 ВК України були порушені.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, жодних доказів, відповідно до ст. 251 КУпАП, які вказують на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-10 КУпАП, матеріали справи не містять, а відтак провадження відносно останньої підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 173,247, 280, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 212-10 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: О. В. Чайкіна