Справа № 210/4611/20
Провадження № 3/210/2015/20
іменем України
"07" жовтня 2020 р. м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступак С.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в місті Кривому Розу, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
04 серпня 2020 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал з Управління патрульної поліції в місті Кривому Розу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 138917 складеного 25.07.2020 року, о 20 год. 06 хв., інспектором взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП в м. Кривому Розі лейтенантом поліції Ковбаса О.В., що 25.07.2020 року о 04 годині 20 хвилин в м. Кривий Ріг по вулиці Чумацький шлях, біля електроопори №11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення мови, від проходження огляду у встановленому законом порядку на встановлення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та на місці за допомогою приладу DRAGER відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що працівниками поліції здійснювався на нього тиск із застосуванням психологічного примусу та грубого фізичного пливу в наслідок чого він отримав тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що працівниками поліції незаконно здійснено адміністративне затримання з застосуванням грубих та необґрунтованих заходів фізичного впливу щодо нього, під час затримання автомобіль був залишений на місці зупинки з ключами від автомобіля, тривалий час він пробув у відділенні поліції, після чого патрульні запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу Драгер, однак він відмовився та просив їх поїхати до медичного закладу з метою проходження огляду для встановлення стану сп'яніння. Проте, працівники поліції йому відмовили та склали відповідний протокол. У зв'язку з цим просить закрити справу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 , та його представника, дослідивши докази, суд вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з таких підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Перевіривши протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на законі, а доводи ОСОБА_1 та його представника про відсутність в його діях складу вказаного правопорушення навпаки є обґрунтованими та заслуговують на увагу.
Зокрема, адміністративна відповідальність особи, згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП настає, крім іншого, у разі, коли така особа керує транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп'яніння.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Порядок проходження медичного огляду, на стан сп'яніння, є визначена у ст.266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853) і п.п.3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 №1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння і проведення такого огляду.
Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури огляд водія на стан наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності 2-х свідків (ч.2 ст.266 КУпАП). Результати огляду зазначаються у відповідному в акті. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч.3 ст.266 КУпАП). Огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і проводиться в присутності поліцейського (ч.4 ст.266 КУпАП).
Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 він відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у відділенні поліції за допомогою приладу DRAGER, однак наполягав а проходженні медичного огляду в закладі охорони здоров'я, проте працівники поліції проігнорували прохання ОСОБА_1 чим порушили його права.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України є нормами прямої дії, а згідно ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Виходячи із сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Еркапіч проти Хорватії» від 25.04.2013 (Erkapic v. Croatia) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої «за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції», суд вважає, що безпосередні показання ОСОБА_3 мають більше значення для встановлення факту винуватості (чи невинуватості) особи у вчиненні правопорушення, ніж письмові пояснення цих же свідків, які були викладені власноруч службовою особою поліції на типових бланках (а.с.4-5).
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до приписів ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного чи іншого сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.12 розділу ІІ даної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» постановлено: Міністерству охорони здоров'я вжити заходів для розширення мережі закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння».
Пунктами 2, 3, 4, 5 вказаного Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Аналогічна норма міститься в п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Відповідно до норми статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 9 Розділу 2 Інструкції: «З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення».
Пунктом 12 Розділу 2 Інструкції передбачено, що: «У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я».
У судовому засіданні встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проводився, в матеріалах справи наявне направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до обласного наркологічного диспансеру. Однак, у вказаному направленні відсутня відмітка (підпис) водія про отримання такого направлення або відмітка працівника поліції про відмову водія від отримання такого направлення в присутності двох свідків. Отже, суд критично відноситься до таких дій працівника поліції, оскільки це є порушенням прав водія, згідно ст.266 КУпАП.
Крім того, суд звертає увагу на те, що під час перегляду відеозаписів із нагрудної камери поліцейського, які надані суду як доказ, не зафіксовано пропозиції працівника поліції пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я. Крім того, ОСОБА_1 не було роз'яснено, що огляд на стан сп'яніння повинно бути пройдено протягом двох годин з моменту виявлення ознак алкогольного сп'яніння.
Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 138917 від 25.07.2020 року встановлено, що водій 25.07.2020 року о 04 годині 20 хвилин був зупинений інспектором поліції, а протокол складено 25.07.2020 року о 06 годині 00 хвилин, тобто майже через півтори години після зупинки.
Відповідно до пунктів 3, 4, 7, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_1 , враховуючи його незгоду з проходженням огляду за допомогою газоаналізатора Alcotest DRAGER, поліцейськими не було його направлено намедичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння в заклад охорони здоров'я. Тобто, працівник поліції ігноруючи прохання водія ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, склали відповідний протокол щодо останнього.
З огляду на наведені обставини, суд вважає, що працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу протокол не складали, оскільки, ОСОБА_1 був примусово доставлений до відділення поліції, а в приміщені відділення поліції, працівники поліції дійшли необґрунтованого та передчасного висновку про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП щодо останнього.
Суд враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Відповідно до стаття 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини ОСОБА_1 трактуються на його користь.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, викликають певних сумнівів дії уповноваженої посадової особи, а саме, інспектора поліції, під час складання відповідного протоколу щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпаП в рамках даної справи, отже такий висновок не може бути визнано належним доказом про винуватість водія.
Дослідивши та перевіривши в ході розгляду адміністративної справи усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення, в судовому засіданні встановлено не було.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 284 КУпАП України, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-3 КУпАП.
Суддя: С. В. Ступак