Справа № 210/5187/20
Провадження № 3/210/2245/20
іменем України
"07" жовтня 2020 р.
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В. розглянувши матеріал, який надійшов з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол серії ГП № 309887 від 31.08.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ГП № 309887від 31.08.2020 року, 31.08.2020 року близько 16 годині 08 хвилин в м. Кривий Ріг на проспекті Металургів у тролейбусі № 0054 на зупинці «Червоний гірник» громадянка ОСОБА_1 перебувала у громадському місці без вдягненого засобу індивідуального захисту респіратора або захисної маски, чим порушила вимоги п. 2.1а постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні громадянка ОСОБА_1 будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялась.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права.
Таким чином, ОСОБА_1 , не позбавлений був обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, отже нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, а тому суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а тому вважає за можливим проводити розгляд справи без його участі.
Враховуючи стислі строки розгляду справ про адміністративне правопорушення, а також те, що явка в судове засідання ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою, справа розглядається за наявними матеріалами..
Дослідивши докази, суд вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.7 цього Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», де зазначено, що згідно зі ст.245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Адміністративна відповідальність за ст.44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
При цьому, у змісті протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказана фабула так, як вона зазначена у відповідній статті КУпАП не розкрита.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушила пункт 2.1а постанови Кабінету Міністрів України № 500 від 17.06.2020 року.
Разом з тим у пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 22 липня 2020 року № 641 зазначено, що пункти 1, 3-9 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 500 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 52, ст. 1626) виключені.
Крім того, в зазначений в протоколі час, а саме станом на 31.08.2020 року діє постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 641 від 22.07.2020, але ОСОБА_1 порушення вимог даної постанови не інкримінують.
Суд не може змінювати чи уточнювати суть порушення, яка вказана у протоколі, а повинен розглянути справу та ухвалити постанову виключно на основі зібраних працівниками поліції доказів. Аналогічні висновки містяться в рішеннях ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії».
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винною у вчиненні даного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП слід закрити.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 9, 62 Конституції України, ст.44-3, ст.245, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 266, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Суддя: О. В. Чайкіна