Справа№ 953/23873/19
н/п 1-кп/953/538/20
07.10.2020 Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490003885 від 27.08.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні малолітніх синів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_7 своїми умисними діями вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) за наступних обставин.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 ОСОБА_7 зобов'язаний виплачувати на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1 500,00 грн. щомісяця, починаючи з 30.05.2017 року до досягнення сином повноліття, про що 30.10.2017 Київським районним судом м. Харкова виданий виконавчий лист №640\8028\17. Будучи присутнім у судовому засіданні, знаючи про наявність вищезазначеного рішення суду та не оскаржуючи його в установленому законом порядку, ОСОБА_7 у період з 01.10.2018 по 01.11.2019, діючи умисно, з метою ухилення від сплати встановлених рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 коштів на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , упродовж 13 місяців не здійснював жодної виплати, участі у вихованні сина не приймав, матеріальну, чи будь-яку іншу допомогу йому не надавав, обмежуючи його в праві на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток. Реалізуючи свій умисел, направлений на ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина по виконавчому листу №640\8028\17 від 30.10.2017 ОСОБА_7 , будучи працездатним громадянином, не визнаний в установленому законом порядку інвалідом, на облік до центру зайнятості не став, кошти на користь ОСОБА_6 на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ним повноліття з 01.10.2018 по 01.11.2019 не сплачував.
Таким чином, ОСОБА_7 упродовж 13 (тринадцяти) місяців злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 коштів на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним повноліття, у зв'язку з чим утворилась заборгованість зі сплати аліментів.
Відповідно до розрахунку, наданого Київським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 04.11.2019 заборгованість по аліментам станом на 01.11.2019 складає 19 500,00 грн. Тобто у період часу з 01.10.2018 по 01.11.2019 року ОСОБА_7 злісно ухиляючись від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не здійснював жодних виплат, які передбачені рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 року та виданого на його виконання виконавчого листа №640/8028/17, чим допустив заборгованість по аліментах на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження, а також кримінального провадження. Не сплата аліментів на утримання дитини пов'язує з його важким фінансовим становищем. Зазначив, що після фактичного припинення відносин з ОСОБА_6 між ними обговорювалось питання добровільної сплати аліментів у розмірі 3000 грн., спочатку він допомагав дитині, проте в подальшому мати дитини обмежувала його бачитися з дитиною, у зв'язку з чим домовленості було припинено. Впродовж вказаного періоду часу він працював неофіційно, виконував різні будівельні роботи. Після народження у нього другої дитини звертався до суду про зменшення розміру аліментів. Був офіційно працевлаштований, отримував мінімальну заробітну плату, від аліментів не відмовлявся, з офіційного заробітку здійснювалися відрахування виконавчою службою аліменти на утримання дитини, від стягнення аліментів не відмовляється. Зазначив, що свідомо не ухилявся, не виплачував аліменти через відсутність коштів. На теперішній час офіційно не працевлаштований.
Разом з тим, незважаючи на не визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_7 його винність у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними дослідженими доказами:
- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 з яких вбачається, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , у шлюбі у них народилась дитина - ОСОБА_11 . Зазначає, що шлюбні відносини між ними припинились через декілька тижнів після народження дитини, з сином обвинувачений не спілкується, перший місяць допомагав їй, потім зник. ОСОБА_7 оскаржував судове рішення про стягнення аліментів. Відзначила, що з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини обвинувачений ОСОБА_7 не виплачує їй аліменти на дитину, після відкриття виконавчого провадження ним було сплачено лише 1000 грн., в подальшому жодних перерахунків не здійснювалось. З приводу доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про сплату ним заборгованість пояснила, що вказані грошові кошти вона не отримувала, можливо вони знаходяться на рахунку виконавчої служби. Обвинувачений працездатного віку, не має протипоказань за станом здоров'я, здатний сплачувати аліменти.
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який є державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області з яких вбачається, що під час примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_7 аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання дитини - ОСОБА_8 в межах виконавчого провадження виникла заборгованість у боржника ОСОБА_7 . Зазначив, що останній повідомлявся про кримінальну відповідальність, надав пояснення з приводу невиплати аліментів, у зв'язку з виниклою заборгованістю державним виконавцем накладалися обмеження відносно боржника, зокрема накладено арешт на його майно, заборона на право керування транспортними засобами, заборона на право виїзду за кордон, складався протокол про адміністративне правопорушення відносно боржника. В ході виконавчого провадження боржником частинами сплачувались заборгованість по аліментам, на теперішній час також рахується заборгованість у боржника.
- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , яка є матір'ю потерпілої ОСОБА_6 , з яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 після народження дитини проживав разом з дружиною ОСОБА_6 близько місяця. Після припинення відносин та до цього часу дитина - ОСОБА_8 проживає разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_6 , яка перебуває її утриманні та оплачує дитячий садок, займається вихованням дитини. Також, зазначила, що вона допомагає утримувати онука, сплачували витрати пов'язані з перебування доньки у лікарні під пологів. Обвинувачений ОСОБА_7 ніякої допомоги не надає. Аліменти добровільно не сплачує, мають місце конфліктні ситуації, фактичне спілкування відбувається лише через виконавчу службу. ОСОБА_7 оскаржував судове рішення про виплату аліментів у розмірі 3000 грн. на дитину, у зв'язку з чим розмір аліментів зменшено до 1500 грн. Ніякої допомоги обвинувачений дитині не надає. Потерпіла ОСОБА_6 навчається, не працевлаштована, донька ОСОБА_6 та онук ОСОБА_8 проживають у неї вдома. Виконавча служба виплачує отримані суми впродовж 2-3 місяців.
- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який є батьком обвинуваченого ОСОБА_7 з яких вбачається, що його син ОСОБА_7 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , у яких у шлюбі народився син - ОСОБА_8 , разом прожили декілька місяців, відносини припинилися. Про існування виконавчого провадження та кримінального провадження у 2019 року від дільничного, який повідомив про наявність заборгованості у сина за аліментами у розмірі приблизно 20000 грн. У кінці 2019 року він погасив майже всю суму заборгованості за сина по вказаному виконавчому провадженню, спілкувався з потерпілою ОСОБА_6 з приводу виниклої заборгованості. Зазначив, що його син не працює, аліменти сплачуються по мірі можливості, працевлаштовувався, проте отримував мінімальну заробітку платню, проживає з ним. З онуком ОСОБА_8 бачилися майже рік тому, намагався допомагати з онуком, проте мати ОСОБА_6 не дозволяла без батька, обмежує у зустрічах з дитиною.
Наведені показання потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , повністю підтверджують дані про час, місце, спосіб та обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_7 злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), оскільки вказані показання логічні, послідовні, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими доказами по справі. При цьому суд вважає за необхідним визнати достовірними показання зазначених свідків і покласти їх свідчення, поряд з іншими доказами, перевіреними в судовому засіданні, поклавши їх в основу цього вироку, оскільки ці показання відповідають фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні, а саме:
- рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 р. про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1500 грн., починаючи з 30.05.2017 року.
- копією виконавчого листа від 30.10.2017 р. №640/8028/17, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1500 грн., щомісяця, починаючи з 30.05.2017 року до досягненням сином повноліття;
- постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 55036616 від 06.11.2017 року з примусового виконання виконавчого листа № 640/8028/17, виданого 30.10.2017 року Київським районним судом м. Харкова;
- постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_7 у праві виїзду за межі України від 24.03.2018 р. за ВП № 55036616
- постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_7 у праві керування транспортними засобами від 24.03.2018 за ВП № 55036616
- постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення обмеження боржника ОСОБА_7 у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 24.03.2018 за ВП № 55036616;
- постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення тимчасового обмеження боржника у полюванні від 24.03.2018 за ВП № 55036616;
- розрахунками державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 27.08.2019, 24.07.2019, 07.03.2019, 24.07.2019, 27.08.2019, 18.09.2019, 04.11.2019 у виконавчому провадженні ВП № 55036616;
- письмовими пояснення ОСОБА_7 начальнику Київської ВДВС ГТУЮ у Харківській області зі змісту яких вбачається, що останній повідомлений та ознайомлений з положеннями статті 164 КК України;
- витягом з Єдиного реєстру боржників від 07.11.2019 про стан виконавчого провадження ВП № 55036616 відносно боржника - ОСОБА_7 ;
- протоколом про прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 27.08.2019 року, в якому вона просить органи поліції прийняти міри до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не сплачує аліменти, встановлені рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 р.;
- витягом з ЄРДР за номером кримінального провадження №12019220490003885 від 27.08.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України;
- листом заступника директора - начальника відділу організації працевлаштування населення Харківського міського центру зайнятості від 11.10.2019 року № ХМЦЗ-0413470, що ОСОБА_7 , на обліку в Харіквському міському центрі зайнятості на перебуває.
За таких обставин, в сукупності з показаннями всіх допитаних у судовому засіданні свідків, повністю підтверджується факт вчинення ОСОБА_7 злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), що беззастережно спростовує доводи обвинуваченого про відсутність в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення. За результатами судового розгляду підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_7 будучи працездатним та попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України за ухилення від сплати аліментів, ухилився від сплати аліментів.
Стороною захисту не було доводе належними доказами вжиття обвинуваченим своєчасних та адекватних заходів, спрямованих на працевлаштування ОСОБА_7 з метою зміни свого фінансового становища, на отримання будь-якого легального доходу за виконану роботу в порядку цивільно-правових відносин та взагалі вчинення активних дій, спрямованих на виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 р., яке є обов'язковим для виконання, а не ігнорування зазначеного судового рішення з різних причин та підстав. Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_7 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною, дії обвинуваченого ОСОБА_7 , правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Згідно примітки до статті 164 КК України вбачається, що під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Аналізуючи наявні в матеріалах провадження письмові докази, надаючи оцінку показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, суд приходить до висновку, що діяння обвинуваченого ОСОБА_7 перебувають у причинно-наслідковому взаємозв'язку із виникненням заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини. Поведінка ОСОБА_7 у першу чергу спрямована на невиконання обов'язку, покладеного на нього судовим рішення, що набрало законної чинності, який будучи усвідомленим про необхідність здійснювати регулярні платежі у вигляді аліментів на утримання дитини за різних причин не виконував покладений на нього рішенням суду обов'язок виплачувати щомісячно обумовлену рішенням суду суму аліментів. Суд враховує, що аліменти призначаються на утримання саме дитини, яка потребую постійної, систематичної, регулярної допомоги, в тому числі з огляду на її малолітній вік та встановлений відповідний обов'язок батьків. Будучи повідомленим про вказані обставини, маючи працездатний вік, відсутність об'єктивних перепон та медичних застережень поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 свідчить наявність в його діях злісного ухилення від сплати аліментів.
При призначенні покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України судом не встановлено. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом також не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь, фактичні обставини у справі, особу обвинуваченого, стан його здоров'я, його ставлення до вчиненого, приймаючи до уваги, що він раніше не судимий, не перебуває на спеціальному обліку у нарколога та психіатра, задовільно характеризується за місцем проживання, враховуючи, що обвинувачений не працює та приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 164 КК України у вигляді громадських робіт. Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, підстав для застосування інших видів покарання суд не вбачає.
Як зазначено в обвинувальних актах, процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні. Питання про речові докази після набрання вироком законної чинності вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 110 (ста десяти) годин громадських робіт.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя -