Справа № 135/1245/20
Провадження № 1-кс/135/370/20
іменем України
07.10.2020 м. Ладижин Вінницької області
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , розглянувши клопотання дізнавача - інспектора сектору дізнання Ладижинського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 жовтня 2020 року №12020025070000045 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
Дізнавач - інспектор сектору дізнання Ладижинського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 звернулась до Ладижинського міського суду Вінницької області з клопотанням, погодженим прокурором Ладижинського відділу Бершадської місцевої прокуратури у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12020025070000045, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: автомобіль марки Mercedes-Benz моделі Е320, реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що воно підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Так, частиною 7 ст. 237 КПК України визначено, що при огляді слідчий має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Так, дізнавач - інспектор просить накласти арешт на майно, автомобіль марки Mercedes-Benz моделі Е320, реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Проте, дізнавач не додає до матеріалів клопотання протокол огляду місця події, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити точний час вилучення вказаного майна та перевірити дотримання строків звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді.
Наведені обставини унеможливлюють розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості пересвідчитися в ідентичності документів якими дізнавач - інспектор підтверджує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання дізнавача - інспектора сектору дізнання Ладижинського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт майна, необхідно повернути прокурору для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись вимогами ст. ст. 170 - 172, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача - інспектора сектору дізнання Ладижинського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020025070000045 від 04.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - повернути прокурору Ладижинського відділу Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя