Справа № 22-ц/824/10943/2020 Головуючий у 1-й інстанції: Кондратенко О.О.
761/17508/20 Доповідач-Чобіток А.О.
Іменем України
28 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.
секретар - Зиль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" про стягнення грошових коштів ,-
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» про стягнення на її користь заподіяних збитків на загальну суму 75 028,82 грн.,з яких пеня - 53 210,59 грн., 3 % річних-4560,93 грн.,інфляційні втрати - 17 257,30 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом, оскільки вимоги заявлені позивачем мають розглядатись за правилами адміністративної юрисдикції з огляду на положення ст. 20 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду про те, що відносини, які склались між сторонами мають приватно-правовий характер, незважаючи на участь у них Фонду як юридичної особи публічного права, а відтак вказаний позов має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши її матеріали, колегія суддів приходить до наступного.
Установлено, що в червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з вищевказаними позовними вимогами, які обґрунтовувала тим, що за судовим рішенням від 01.07.2019 року зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» включити її до переліку вкладників у ПАТ «Банк Михайлівський» для здійснення виплат гарантованої суми вкладу. Виплата гарантованої суми згідно із Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» розпочалась 15.07.2016 року, проте отримати належні їй кошти вона змогла лише за рішенням суду 27.11.2019 року, унаслідок чого вона має право на отримання від відповідача кошти за порушення грошового зобов'язання.
Відмовляючи ОСОБА_1 у відкритті провадження за даним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що спір повинен розглядатись у порядку адміністративного судочинства, пославшись при цьому на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від в справі №761/10730/18 від 10.04.2019 року та аналогічні правові висновки Верховного Суду з даного питання.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки до нього суд прийшов з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в справі № 461/2035/17 від 26.02.2020 року зазначила, що за змістом ст. ст. 2,3,4,6,19,26-28,54 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, юридичною особою публічного права, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Вимоги позивача про відшкодування збитків є похідними від основних вимог та за правилами частини п'ятої статті 21 КАС України підлягають розгляду адміністративним судом, оскільки заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Отже, позовні вимоги, заявлені позивачами, які за своєю природою випливають зі спору щодо правильності нарахування та виплати Фондом коштів за відповідним вкладом в межах гарантованої суми відшкодування, є вимогами саме до Фонду, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Саме така правова позиція висловлена і в постановах Великої ПалатиВерховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18), від 13 березня 2019 року у справі № 554/22/18 (провадження № 14-81цс19). Аналогічні висновки підтверджені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц (провадження № 14-180цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 752/17889/17-ц (провадження № 14-239цс19) та від 15 січня 2020 року у справі № 334/452/18 (провадження № 14-527цс19).
Зважаючи на вказане, аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 на увагу не заслуговують.
На підставі викладеного ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави до скасування якої відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: А.О. Чобіток
Судді: О.В. Немировська
Т.І. Ящук