Справа № 22-ц/824/11039/2020 Головуючий у 1-й інстанції: Шум Л.М.
759/17384/20 Доповідач-Чобіток А.О.
Іменем України
28 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В. , Ящук Т.І.
секретар - Зиль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
У листопаді 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 29.03.2007року сторони уклали кредитний договір №010/2553/82/53851, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 10 000,00 грн., терміном користування до 24.05.2019 року, зі сплатою 0,1 % річних. При цьому сторони погодили, що в разі непогашення кредитної заборгованості відсоткова ставка збільшується автоматично до 34,9 % річних. Банкомвимоги договору виконані в повному обсязі, однак відповідачем договірні зобов'язання не виконані, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 13.06.2018 року складає 207 898,04 грн., з яких: заборгованість за дозволеним овердрафтом становить 10 000,00 грн., заборгованість за недозволеним овердрафтом - 197 898,04 грн..
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року в задоволенні позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення позовних вимог. Зазначає, що судом неправомірно застосована позовна давність, оскільки відповідач у 2019 році зверталася до банку з питаннями врегулювання даного спору, що свідчить про визнання нею заборгованості за вказаним кредитним договором.Такі її дії перервали перебіг позовної давності. Заборгованість боржника розрахована відповідно до умов кредитного договору, з якими погодилась ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказувала про законність та обґрунтованість рішення суду в даній справі.
Судом першої інстанції установлено, що 26.03.2007 ОСОБА_1 заповнила особисті дані в заяві-анкеті позичальника, в якій просила АТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрити спецкартки/рахунок та емітувати платіжну картку з встановленим кредитним лімітом в розмірі та на умовах відповідно до прийнятого банком рішення (а.с. 10).
29.03.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №010/2553/82/53851, відповідно до умов якого відповідачу відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 10 000,00 грн. з терміном повернення до 24.05.2019 року зі сплатою відсотків в розмірі 0,1 % на рік, при цьому, у разі порушення строків погашення кредитної заборгованості відсоткова ставка автоматично збільшується до 34,9 % річних.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що кредитна лінія відкривається на строк 24 місяціз 29.03.2007 рокупо 29.03.2009року. Термін користування кредитною лінією продовжується наступні 24 місяців разі відсутності письмового звернення жодної зі сторін про припинення дії цього договору. Таке продовження терміну користування кредитною лінією може проводитись кожні наступні 2 роки з дати підписання цього договору (п. 3.3.).
До 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати погашення кредиту в розмірі 10% від залишку заборгованості на картковому рахунку до повного погашення заборгованості за кредитом (п. 5.1).
Відповідно до розрахунку наданого позивачем за відповідачем утворилась заборгованість,яка станом на 13.06.2018 року становить 207 898,04 грн. та складається із заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 10 000,00 грн. та заборгованості за недозволеним овердрафтом в розмірі 197 898,04 грн. (а.с. 5-9).
16.03.2013 рокувідповідач здійснила останній платіж в сумі 50,00 грн..
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши її матеріали, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль», суд встановив та виходив з того, що позивачем пропущений трирічний строк звернення до суду, встановлений ст. 257 ЦК України, про що заявлено відповідачем.
Таке рішення суду є законним та обґрунтованим , відповідним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, що регулює правовідносини, що виникли між сторонами, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 253 , ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення-невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» ( статті 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Застосовуючи в даній справі строк позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії картки, виданої позивачем відповідачу, встановлено до березня 2009 року, доказів про те, що відповідач отримала нову картку на новий строк,позивачем не надано,останній платіж ОСОБА_1 було здійснено 16.07.2013року, а з позовом до суду банк звернувся в листопаді 2018 року.
Ураховуючи, викладене та ту обставину, що останній платіж відповідачем здійснено у липні 2013 року, суд першої інстанції обґрунтовано застосовував до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності , суд першої інстанції мав усі передбачені законом підстави для відмови в задоволенні позову , оскільки поважних причин, за яких позивачем пропущено строк пред'явлення даної вимоги не встановлено та на такі останнім не вказано.
Аргументи апеляційної скарги про те, що строк позовної давності був перерваний, оскільки відповідач визнавала заборгованість, про що свідчить журнал дзвінків та направлення смс-повідомлень, відповідно до яких 12.03.2019 року відбулись переговори з позичальником та остання погоджувала на врегулювання боргу на своїх умовах, а 22.03.2019 року відповідачу було повідомлено про номер даної судової справи, також були дзвінки 29.03., 04.04., 11.05., 27.05., 31.05.2019 року, на увагу не заслуговують, оскільки вказаний журнал не є належним доказом відповідно до ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Крім того, зважаючи на ту обставину, що останній платіж відповідачем за кредитним договором, який є предметом розгляду в даній справі, було здійснено 16.07.2013 року, то право на пред'явлення даного позову у АТ «Райффайзен Банк Аваль»закінчилось 17.07.2016 року, проте позов останнім подано в листопаді 2018 року.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі , висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на підставі ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий: А.О. Чобіток
Судді: О.В. Немировська
Т.І. Ящук