30 вересня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/1765/20
Апеляційне провадження 22-ц/824/11886/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Київський міський центр зайнятості
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Шевченко Т.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості, третя особа - Оболонська районна філія Київського міського центру зайнятості про встановлення факту дискримінації та відшкодування моральної шкоди,
у січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київського міського центру зайнятості, в якому просила встановити факт дискримінації зі сторони відповідача по відношенню до неї, яка полягає у порушенні рівності трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин; стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначала, що вона працює на посаді провідного фахівця з питань зайнятості сектору рекрутингу відділу взаємодії з роботодавцями Оболонської філії Київського міського центру зайнятості.
13.11.2018 її звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням штату.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва 12.09.2019 її поновлено на вказаній посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
16.09.2019 наказом № 64 «Про організацію сектору регламенту відділу взаємодії з роботодавцями в Оболонській філії КМНЗ» на неї покладено відповідальність за надання спектру послуг роботодавцям та пошук роботи, що вимагає обов'язкового доступу до Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади (ЄІАС).
Після поновлення на роботі вона не має можливості в повному обсязі здійснювати покладені на неї посадові функції та обов'язки, оскільки у неї немає встановлених усіх необхідних програм для роботи на робочий комп'ютер.
На її неодноразові службові записки із повідомленням про труднощі у роботі та прохання надати пояснення причин не встановлення необхідних для роботи програм, а також налаштування її доступу до системи служби зайнятості відповіді надано не було.
Вважає, що такі дії відповідача порушують її права, як працівника. Зловживання зі сторони директора Оболонської філії Київського міського центру зайнятості полягають в умисному створенні їй перешкод для виконання свої посадових обов'язків, створення обмежень шляхом надання вказівок заборони іт-спеціалістам у доступі для неї до програм, з якими вона безпосередньо зобов'язана працювати. Працюючи кожного дня у таких умовах, вона зазначає моральних страждань, втратила душевний спокій, у зв'язку з чим протягом тривалого часу перебуває у пригніченому стані, що вимагає від неї значних додаткових зусиль для організації свого життя.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2020 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом першої інстанції не враховано, що після поновлення її на роботі, вона не взмозі виконувати основні завдання і функції, які визначені посадовою інструкцією, оскільки будь-яку послугу надану роботодавцю необхідно вносити до програмного забезпечення ЄІАС. Вона не мала змоги внести результати своєї роботи, кількість прийнятих звітів, як в паперовому так і в електронному вигляді та не мала змоги зареєструвати електронний кабінет роботодавця, оскільки така реєстрація проводиться у програмному забезпеченні. Суд не звернув уваги, що надавати послуги роботодавцям вона почала з моменту переводу у сектор рекрутінгу з травня 2018 року, а не з моменту наказу 10.01.2020 про впровадження Концепції Інституту «Консультант роботодавця». Такі дії є дискримінацією по відношенню до неї серед інших працівників, оскільки у зв'язку із відключення її до програмного комплексу показники її роботи були штучно зменшені, а внаслідок таких дій і процент премії за кожний місяць був меншим серед інших працівників цього сектору. Суд не врахував, що відповідач хоч і скасував свій наказ про звільнення, проте про підключення до програми в наказі нічого не значиться. Судом не враховано, що вона не отримала відповіді на неодноразові службові записки директору філії з прохання встановлення та підключення до «ЄІАС». На звернення зі скаргою до Державної служби України з питань праці з приводу не підключення її до програмного комплексу, отримала лише відповідь на скаргу, а ніхто з представників Держпраці не приходив і не перевіряв факти, викладені у скарзі. Судом не враховано, що причиною її дискримінації та приниження стало її звернення до Державного центру зайнятості щодо фальсифікації показників у роботі та підробки документів в Оболонській районній філії. Крім того, від керівництва в усній формі постійно пред'являються претензії щодо виконання нею посадових обов'язків, а тому систематичний тиск зі сторони керівництва завдає їй моральних страждань.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості Дяченко Ю.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обгрунитованість. Зазначає, що відповідно до наказу від 16.09.2019 провідний фахівець з питань зайнятості сектору рекрутингу ОСОБА_1 відповідальна за надання переліку послуг роботодавцем по шукачам роботи з відкритого ринку праці. Для виконання покладених завдань для позивача визначено робоче місце, яке забезпечене персональним комп'ютером з вільним доступом до мережі Інтернет та доступом до мережевих папок з базою резюме шукачів роботи. Наказом Оболонської районної філії КМЦЗ від 14.01.2020 № 4/278-02/20 «Щодо впровадження в роботу Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості інституту «консультант роботодавця» та після проведення навчання фахівців відділу взаємодії з роботодавцями Оболонської районної філії по «програмі надання фахівців відділів взаємодії з роботодавцями районних філій Київського міського центру зайнятості» 31.01.2020 було скасовано наказ від 16.09.2019 № 64 «Про організацію роботи сектору рекрутингу відділу взаємодії з роботодавцями в Оболонській районній філії КМЦЗ». Після чого було змінено напрямок роботи сектору рекрутінгу і позивачці надано доступ до програмного комплексу для виконання покладених на неї обов'язків. Посилання в апеляційній скарзі щодо штучного зменшення показників її роботу, як внаслідок зменшення проценту премії за кожний місяць, вважає безпідставним, оскільки порядок преміювання визначено відповідно до колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Київського міського центру зайнятості визначені (п. 8 додатку № 1 «Положення про преміювання працівників КМЦЗ»). Жодних претензій до позивачки щодо виконання нею трудових функцій не пред'являлось, жодних конфліктів з позивачем у керівництва не виникало.
У відзиві на апеляційну скаргу директор Київського міського центру зайнятості Білич В.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту дискримінації, які полягають в умисному створенні перешкод для виконання посадових обов'язків, систематичного тиску зі сторони керівництва, обмеження права як працівника, заборони спілкування. Головним управлінням Держпраці в Київській області досліджувалось питання в частині невиконання щодо визначення працівникові робочого місця, забезпечення його необхідним для роботи засобами та позивачу надано обґрунтовану відповідь щодо дотримання вимог законодавства про працю Оболонською філією КМЦЗ.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.05.2018 наказом Київського міського центру зайнятості № 159-к позивачку переведено на посаду провідного фахівця з питань зайнятості сектору рекрутингу відділу взаємодії з роботодавцями Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості.
08.11.2018 наказом Київського міського центу зайнятості № 322-к позивачку звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 13.11.2018.
12.09.2019 рішенням Оболонського районного суду м. Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2019, поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця з питань зайнятості сектору рекрутингу відділу взаємодії з роботодавцями Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості з 13.11.2018. Стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 88 949,97 грн та 9 023,81 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
02.09.2019 наказом Київського міського центру зайнятості № 467 зобов'язано директорам районних філій забезпечити надання комплекту послуг для роботодавців, спрямованих на задоволення їх кадрових питань (п. 3.4).
16.09.2019 на виконання наказу, Оболонською філією Київського міського центру зайнятості видано наказ № 64 від «Про організацію роботи сектору рекрутингу відділу взаємодії з роботодавцями в Оболонській районній філії КМЦЗ», де закріплено відповідальних осіб сектору рекрутингу відділу взаємодії з роботодавцями за напрямками роботи.
Згідно до наказу за ОСОБА_1 закріплено надання спектру послуг роботодавцям, по шукачам роботи (обробка резюме на різноманітних інтернет-ресурмах, направлених їх на розгляд роботодавців тощо) з відкритого ринку праці; щоденне розподілення резюме на user-post з папки «Актуальні» в папку «Резюме» за сферою пошуку роботи та на global в папку «загальна база резюме» по категоріям; щотижневий аналіз резюме осіб, отриманих списком від відділу надання соціальних послуг, реєстрацію яких припинено та переміщувати їх в папку «Зняті з обліку».
17.09.2019 з наказом ОСОБА_1 ознайомлена під особистий підпис.
31.01.2020 наказом № 6/278-02/20, виданим директором Оболонської районної філії КМЦЗ, скасовано наказ № 64 від 16.09.2019 у зв'язку з впровадженням в роботі Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості Концепції Інституту «Консультант роботодавця», затвердженої наказом № 15 Київського міського центру зайнятості від 10.01.2020 та наказу Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості.
Оболонська районна філія Київського міського центру зайнятості зазначає, що для виконання покладених завдань, для фахівця ОСОБА_1 визначено робоче місце, яке забезпечене персональним комп'ютером з вільним доступом до мережі Інтернет та доступом до мережевих папок з базою резюме пошуків роботи.
Також судом встановлено, що керівництвом Оболонської філії КМЗК не пред'явило жодних претензій до ОСОБА_1 щодо виконання нею покладених на неї трудових функцій. Дисциплінарних стягнень позивач не має.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту дискримінації, які полягають в умисному створенні перешкод для виконання посадових обов'язків, систематичного тиску зі сторони керівництва, обмеження прав як працівника, заборони спілкування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України громадянина мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Заборона дискримінації гарантується Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, відповідно до ст. 14 якої «користування правами та свободами, визначеними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою».
Стаття 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними
Відповідно до ст. 4 цього Закону його дія поширюється на такі сфери суспільних відносин, як державна служба та служба в органах місцевого самоврядування та трудові відносини, у тому числі застосування роботодавцем принципу розумного пристосування.
Позивач обгрунтовує свої вимоги про встановлення факту дискримінації тим, що відповідач не встановлює на її робочий комп'ютер програмне забезпечення ЄІАС (Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади). Про будь - які інші ознаки дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками позивач не вказує.
За обставинами справи встановлено, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12.09.2019 про поновлення позивачки на роботі на посаді провідного фахівця з питань зайнятості сектору рекрутингу відділу взаємодії з роботодавцями Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості виконано своєчасно. Позивач була поновлена на роботі, їй надано робоче місце, допущено до роботи, забезпечено комп'ютером з доступом до мережі «інтернет».
Позивач 18.09.2019, 23.09.2019, 02.10.2019 та 13.12.2019 звернулася до директора Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості, у яких просила встановити на її робочий комп'ютер програму ЄІАС посилаючись на те, що відсутність даної програми не дає їй можливості ефективно виконувати посадові обов'язки, встановити програми user.post, Global, надати копію Колективного договору та копію наказу Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості від 16.09.2019 № 64 «Про організацію роботи сектору рекрутингу відділу взаємодії з роботодавцями в Оболонській районній філії КМЦЗ».
26.12.2019 ОСОБА_1 надано відповідь на її службові записки, у якій зазначено, що 23.10.2019 їй надано відповідь на службову записку від 02.10.2019 та роз'яснено права та обов'язки, сферу відповідальності та необхідні засоби для виконання завдань та функцій провідного фахівця з питань зайнятості сектору рекрутингу. Також позивачці надано на її вимогу копію Колективного договору та копію наказу Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості від 16.09.2019 № 64 «Про організацію роботи сектору рекрутингу відділу взаємодії з роботодавцями в Оболонській районній філії КМЦЗ».
На звернення ОСОБА_1 . Головне управління Держпраці у Київській області повідомило про відсутність порушень законодавства про працю з боку відповідача.
Відповідач не має претензій щодо якості роботи позивачки, будь - яких дисциплінарних стягнень у зв'язку з невиконанням нею посадових обов'язків не накладалося.
На підтвердження доводів про те, що директор філії заборонив співробітникам спілкуватися з нею та, що керівництво шукає нових підстав для її звільнення позивачкою доказів не надано.
Позивач вказує на те, що відсутність програми ЄІАС може призвести в майбутньому до притягнення неї до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим, порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності врегульовано ст. 147 - 152 КЗпП України. У разі накладення дисциплінарного стягнення з порушенням вимог закону позивач не позбавлена права на захист порушеного права, у тому числі і у судовому порядку, проте розгляд спорів на майбутнє, за обставинами, які не існують на час розгляду даної справи чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що надані позивачкою докази не підтверджують факту її дискримінації зі сторони відповідача, та останнім не порушено рівності трудових прав.
Доводи апеляційної скарги фактично повторюють обставини, викладені у позовній заяві та не спростовують висновків суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачці нараховано менший процент премії порівняно з іншими працівниками не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки питання преміювання не було предметом розгляду у даній справі.
У позовній заяві позивач стверджувала, що породження ситуації, яку вона вважає дискримінацією, є поновлення її на роботі. Натомість у апеляційній скарзі позивач вказує на те, що причиною її дискримінації є її звернення влітку 2019 року до Державного центру зайнятості щодо фальсифікації показників у роботі та підробки документів в Оболонській філії КМЦЗ.
Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оскільки позивач не посилалася у позовній заяві та відповідно не надавала доказів про те, що причиною її дискримінації є її звернення влітку 2019 року до Державного центру зайнятості щодо фальсифікації показників у роботі та підробки документів в Оболонській філії КМЦЗ ці доводи колегією суддів до уваги не приймаються.
Щодо факту дискримінації через поновлення позивачки на роботі, то як вказувалося вище рішення суду про поновлення на роботі виконано своєчасно.
За вказаних обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Постанова складена 30.09.2020.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
О. Ф. Мазурик