Справа №753/12283/20Головуючий у І інстанції: Скуба А.В.
Провадження №33/824/3878/2020
25 вересня 2020 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Сучило Артема Олеговича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року,
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
На дане рішення суду захисник Сучило А.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що станом на час розгляду судом даної справи про адміністративне правопорушення було скасовано адміністративну відповідальність за відмову водія транспортного засобу від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, яка передбачена диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, а тому постанова суду є незаконною.
Крім цього захисник зазначає, що судом першої інстанції не досліджено всі обставини справи, оскільки в судове засідання не викликано і допитано свідків події та працівника поліції, який складав протокол відносно ОСОБА_1 .
За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сучило А.О., які підтримали подану апеляційну скаргу, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 05 липня 2020 року о 06 год. 20 хв. керував транспортним засобом «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Здолбунівській в місті Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , він у зазначеному місці та час він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки зупинка його автомобіля і виявлені у нього працівниками поліції ознаки наркотичного сп'яніння були безпідставними.
Проте, викладені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків, які є належними і допустимими доказами по справі, а їх присутність під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку підтверджується відеозаписом події.
Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що в судове засідання не було викликано і не допитано свідків події та працівника поліції, який складав протокол відносно ОСОБА_1 , не можуть свідчити про неповноту та неправильність судового розгляду, оскільки суд надав оцінку доказам, які містилися в матеріалах справи. Клопотання про виклик та допит свідків в суді першої, так і апеляційної інстанції, учасниками провадження не заявлялись.
Доводи апеляційної скарги щодо скасування нормативного акту, який передбачав відповідальність за відмову водія транспортного засобу від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки 17.06.2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України №720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким внесені зміни до Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII. Даний Закон опублікований в газеті «Голос України» за 03 липня 2020 року. Згідно розділу ІІ цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року №2617-VIII.
З огляду на це, рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законним та обґрунтованим.
За результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначає захисник у поданій апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника Сучило А.О. - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а подану апеляційну скаргу захисника Сучило Артема Олеговича - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Мосьондз