06.10.2020 Справа №607/15763/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Холява О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце роботи - ТДВ «Тернопільський завод ЗБК», РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №017056 від 14 вересня 2020 року вбачається, що 02 вересня 2020 року о 16.40 год. в м. Тернополі по вул. Текстильній водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_2 , не був достатньо уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та не зменшив її до повної зупинки, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не дав дорогу пішоходу ОСОБА_2 та вчинив наїзд на останнього, який переходив проїзну частину дороги справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3 (б), 12.1, 18.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав пояснивши, що 02 вересня 2020 року о 16.40 год. в м. Тернополі по вул. Текстильна, керуючи транспортним засобом Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_2 , дотримувався Правил дорожнього руху. Так, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу із невеликою швидкістю руху він не бачив осіб, які б стояли біля переходу чи переходили вказану частину дороги, а громадянин ОСОБА_2 раптово вибіг на смугу руху, внаслідок чого він не встиг зреагувати та вчасно зупинитись до повної зупинки. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому просить закрити провадження відносно нього.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Диспозиція ст.124 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила (п.1.4 ПДР). Дії учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п.1.5 ПДР). Тож виконуючи вимоги ПДР щодо забезпечення безпеки руху кожен водій правомірно має розраховувати, що й інші учасники дорожнього руху не тільки не створюватимуть небезпеку чи перешкоди для руху, а й суворо будуть дотримуватись ПДР.
Згідно п.2.3 (б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Положенням п.12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.18.1 ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин (п. 1.10. ПДР України).
Положеннями п.4.7. ПДР України передбачено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
Згідно п.4.14 «б» ПДР України пішоходам забороняється раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску.
Між тим, відповідальність пішоходів, в т.ч. за перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються передбачена положеннями ст.127 КУпАП.
Положеннями ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд, проаналізувавши дорожню обстановку та обставини, що склались на ділянці дороги в час коли відбулось дане ДТП, що зафіксовано відповідним протоколом огляду місця ДТП зі схемою та фотознімками до нього, а також дослідивши пояснення обох учасників дорожнього-транспортної пригоди, приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутнє порушення п.п.2.3 (б), 12.1, 18.1 Правил дорожнього руху України, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася від незалежної від водія ОСОБА_1 причини, а внаслідок того, що пішохід раптово вибіг на проїзну частину дороги, безпосередньо перед автомобілем, після чого водій негайно вжив заходів до зупинки транспортного засобу.
Таким чином діями пішохода ОСОБА_2 було спровоковано дорожньо-транспортну пригоду, наслідки якої не були обумовлені порушенням з боку водія ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України, оскільки останній в безпечний спосіб здійснював рух в той момент, коли для цього не було ніяких перешкод. В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 мав право розраховувати на те, що інші учасники руху виконають правила дорожнього руху, зокрема пішохід ОСОБА_2 у відповідності до вимог п.п. 4.1, 4.14, 26.1 Правил дорожнього руху України не буде безпідставно створювати перешкод для руху транспортного засобу.
Положенням ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не грунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення щодо наявності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не знайшли підтвердження в суді і спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та не грунтуються на об'єктивних доказах.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 слід закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8,124, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
Суддя Холява О.І.