07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 120/1422/19-а
адміністративне провадження № К/9901/1029/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданої її адвокатом Зайцевим Владиславом Юрійовичем
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року (головуючий суддя - Шаповалова Т.М.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (головуючий суддя - Капустинський М.М., судді: Смілянець Е.С., Охрімчук І.Г.)
у справі №120/1422/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області,
третя особа: керівник апарату Іллінецького районного суду Вінницької області,
про визнання протиправним та скасування наказу про результати службового оцінювання.
I. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати негативний висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, затверджений наказом в.о. начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 22 березня 2019 року № 032-к, а також наказ в.о. начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 27 березня 2019 року № 033-к про звільнення;
- поновити на публічній службі на посаді заступника керівника апарату Іллінецького районного суду Вінницької області з 27 березня 2019 року;
- стягнути сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оцінювання результатів службової діяльності проводилося без дотримання принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності держаного службовця. Виставлені бали за виконання завдань не відповідають встановленим критеріям.
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 20 листопада 2015 року позивача призначено на посаду заступника керівника апарату Іллінецького районного суду Вінницької області.
6. Наказом в.о. начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 31 жовтня 2018 року № 102-к затверджено висновки щодо результатів оцінювання службової діяльності керівників апаратів місцевих судів та їхніх заступників. Позивач отримала негативну оцінку (1 бал).
7. 30 листопада 2018 року головою Іллінецького районного суду погоджено завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б», відносно позивача, з якими в цей же день її було ознайомлено.
8. Наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 1 березня 2019 року № 024-к зобов'язано провести повторне оцінювання результатів службової діяльності позивача за період роботи 1 грудня 2018 року - 28 лютого 2019 року.
9. 12 березня 2019 року керівником апарату Іллінецького районного суду складено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця та виставлено негативну оцінку - 2,4 бала.
10. Наказом в.о. начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 22 березня 2019 року № 032-к затверджено висновок щодо результатів повторного оцінювання службової діяльності позивача з оцінкою «негативна».
11. Наказом в.о. начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 27 березня 2019 року № 033-к звільнено позивача з займаної посади з 27 березня 2019 року у зв'язку з отриманням двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності (частина десята статті 44, пункт 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», частина четверта статті 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оцінювання службової діяльності державного службовця відбулося відповідно до вимог законодавства України, з дотриманням процедури, визначеної Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, з визначенням завдань та ключових показників, які визначені відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», відповідають посадовим обов'язкам позивача та встановленим строкам, а також пов'язані з стратегічними цілями, пріоритетними завданнями державного органу.
13. Оскільки за результатами оцінювання службової діяльності позивача, нею отримано два підряд висновки з негативною оцінкою, то відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що державним службовцям, які проходять оцінювання Типовим порядком, не надано можливості фіксувати свою незгоду з формулюванням поставлених завдань і ключових показників, як і посилатись на їх невідповідність вимогам Типового порядку.
15. Порушено визначений Типовим порядком п'ятиденний строк і порядок встановлення нових завдань для повторного оцінювання, що впливає на результати такого оцінювання.
16. Проведена 12 березня 2019 року бесіда з керівником апарату та головою суду не може бути віднесена до оціночної співбесіди, бо не відповідає певним критеріям до неї, встановленим Типовим порядком.
17. Також позивач не погоджується з завданням № 5, яке на її думку не може враховуватися при оцінюванні, оскільки не відповідає вимогам Типового порядку та Методичних рекомендацій. Без його урахування середній бал за усі інші завдання відповідає позитивній оцінці, що унеможливлює звільнення.
18. Відповідач та третя особа у відзивах на касаційну скаргу просили відмовити у її задоволенні.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
20. Статтею 44 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ) передбачено оцінювання результатів службової діяльності.
21. Так, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
22. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
23. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб'єктом призначення.
24. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
25. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
26. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.
27. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
28. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
29. У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону.
30. Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Закону № 889-VІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Типовий порядок), який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», «Б» і «В». Метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри, визначення потреби у професійному навчанні.
31. Згідно пункту 10 Типового порядку оцінювання проводиться поетапно: визначення та перегляд завдань і ключових показників; оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком); визначення результатів оцінювання та їх затвердження.
32. Відповідно до пункту 13 Типового порядку державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з результатами оцінювання.
33. Відповідно до пунктів 37-40 Типового порядку у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання відповідно до цього Типового порядку.
34. Нові завдання і ключові показники для державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», визначаються відповідно до пунктів 28-30 цього Типового порядку протягом п'яти робочих днів з дня ознайомлення такого державного службовця з висновком щодо результатів оцінювання його службової діяльності, що містить негативну оцінку.
35. Строк виконання нових завдань і ключових показників повинен встановлюватися залежно від визначеної дати повторного оцінювання, але не менше трьох місяців, а зміст таких завдань і ключових показників повинен відповідати встановленому строку.
36. З метою належної організації виконання Типового порядку наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27 листопада 2017 року № 237 затверджено Методичні рекомендації щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» (далі - Методичні рекомендації), які пропонується застосовувати під час щорічного визначення та періодичного перегляду завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».
37. 31 жовтня 2018 року було затверджено висновки щодо результатів оцінювання службової діяльності керівників апаратів місцевих судів та їхніх заступників, зокрема позивача, яка показала негативний результат оцінювання. Даний висновок та наказ позивачем не оскаржувалися.
38. У зв'язку з цим 30 листопада 2018 року головою районного суду було видано наказ про проведення повторного оцінювання результатів службової діяльності позивача. В цей же день погоджено завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, з якими її ознайомлено.
39. Так, завданням № 1 було складання описів справ минулих років, підготовка справ для передавання в Іллінецький окружний суд. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено складення описів справ, переданих до архіву суду з 2015 по 2017 роки включно (строк виконання - 28 грудня 2018 року); складення акту № 2 про приймання-передачу справ (документів) від однієї установи до іншої, які не були впорядковані, з 2010 по 2017 роки включно (строк виконання - 11 січня 2019 року).
40. Завданням № 2 було ведення обліку матеріально-технічних засобів суду. Ключовим показником результативності визначено проведення повної інвентаризації матеріально-технічних засобів; перевірка всіх інвентаризаційних номерів; складання достовірного опису матеріально-технічних засобів в усіх кабінетах суду; проведення списання усіх засобів, які вийшли з ладу та не підлягають ремонту (строк виконання - 27 лютого 2019 року).
41. Завданням № 3 визначено здійснення заходів постійного оновлення інформації на власному офіційному веб-сайті суду - проведення оновлення інформації на офіційному веб-сайті суду в усіх розділах (строк виконання - 30 січня 2019 року).
42. Завданням № 4 була організація проведення навчань з працівниками апарату суду. Ключовими показниками результативності визначено проведення навчання з питань вивчення вимог антикорупційного законодавства (строк виконання - 21 грудня 2018 року); проведення навчання по інструкції з діловодства (строк виконання - 25 січня 2019 року); проведення навчання по дотриманні Правил внутрішнього трудового розпорядку, Правил внутрішнього службового розпорядку, проведення навчання по дотриманню Правил поведінки працівника суду, Правил етичної поведінки державних службовців (строк виконання - 10 січня 2019 року); проведення навчання по розгляду звернень громадян та запитів на публічну інформацію (строк виконання - 15 лютого 2019 року); складення та затвердження плану навчання працівників суду на І півріччя 2019 року (строк виконання - 26 грудня 2018 року).
43. Завданням № 5 було забезпечення належних умов діяльності суду - вирішення питання щодо оцінки конструкції (кабіни) для судової охорони та взяття її на баланс чи її розбирання (строк виконання - 30 січня 2019 року).
44. У висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця за виконання завдання № 5 виставлено 1 бал у зв'язку з тим, що завдання виконано частково з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків; до виконання даного завдання державний службовець підійшов формально.
45. У касаційній скарзі позивач посилалась на те, що завдання № 5 не відповідає вимогам Типового порядку та Методичних рекомендацій, оскільки воно не відображає кінцевий результат на досягнення якого спрямовано службову діяльність державного службовця, а також їх неможливо вимірювати в кількісному або якісному вираженні.
46. Проте, відповідно до пункту 30 Типового порядку завдання і ключові показники визначаються з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
47. Відповідно до пунктів 2 та 3 Розділу ІІ Методичних рекомендацій кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов'язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов'язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган. Завдання та ключові показники рекомендується розробляти на основі ретельного аналізу пріоритетів, стратегічних цілей, які визначені для державного органу у стратегічних документах державного та регіонального рівня, з урахуванням компетенції відповідного структурного підрозділу, в якому працює державний службовець.
48. При визначенні кількості таких завдань рекомендовано враховувати: зміст, кількість пріоритетних завдань визначених для структурного підрозділу, в якому працює державний службовець; обов'язки, права, повноваження, відповідальність, що покладені на державного службовця; період, який працює на відповідній посаді державний службовець; зміст роботи, яку виконує державний службовець, окремі повноваження (функції) можуть бути або ідентичними для декількох державних службовців, або перетинатися. Завдання кожного державного службовця рекомендується пов'язувати із пріоритетами структурного підрозділу та стратегією/пріоритетами діяльності відповідного державного органу (пункт 2 Розділу ІІІ Методичних рекомендацій).
49. Судом першої інстанції було досліджено посадову інструкцію заступника керівника апарату Іллінецького районного суду, з якою ознайомлено позивача та вручено 19 грудня 2017 року її копію. У розділі «Завдання та обов'язки» визначено, що заступника керівника апарату взаємодіє з територіальними управліннями Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами суддівського самоврядування, іншими установами й організаціями, засобами масової інформації з питань забезпечення діяльності суду; виконує доручення керівника апарату суду щодо підтримання приміщення суду у стані придатному для належного його функціонування, створення безпечних та комфортних умов для працівників та осіб, які перебувають у суді.
50. Таким чином, визначаючи завдання для позивача, керівник виходив з посадових обов'язків державного службовця.
51. Кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державного службовця, було визначено у ключових показниках результативності завдання № 5 - вирішити питання щодо оцінки конструкції (кабіни) для судової охорони та взяття її на баланс чи її розбирання, визначено строк його виконання.
52. Проте позивачем не було вчинено жодних дій щодо виконання даного завдання посилаючись на відсутність в неї посадового обов'язку здійснювати фізичне демонтування конструкції кабіни, що у той же час не було визначено даним завданням. Як встановлено у судових засіданнях окружного суду, позивач не зазначила про вчинення будь-яких дій чи заходів, спрямованих на виконання завдання № 5. Також судами попередніх інстанцій на підставі пояснень відповідача було встановлено, що будь-яких звернень з листом чи проектом договору стосовно демонтажу конструкції від позивача не надходило. Після виходу керівника апарату з відпустки, 31 січня 2019 року нею було надано розпорядження робітнику суду почати демонтаж кабіни та погоджено договір підряду з будівельною організацією за згодою відповідача.
53. У касаційній скарзі позивачем також не повідомлено про вчинені нею будь-які дії по виконанню завдання № 5. Також вона не зверталась за допомогою до свого безпосереднього керівника з приводу виконання даного завдання, що також не заперечувалося.
54. Посилання позивача у касаційній скарзі, що державним службовцям не надано можливість фіксувати свою незгоду з формулюванням поставлених завдань та їх невідповідністю вимогам, не впливає на правильність висновку в оскаржуваних судових рішеннях. Під час розгляду справи судами не було встановлено та сторонами не надано доказів невідповідності поставлених позивачу завдань вимогам пункту 30 Типового порядку.
55. Ознайомлюючись 30 листопада 2018 року з завданнями та ключовими показниками результативності, позивач не висловлювала своєї незгоди з ними, а також не посилалась на їх некоректність. Судами не було встановлено таких обставин та позивач на них не посилалась і у касаційній скарзі.
56. Відповідно до пункту 43 Типового порядку висновок щодо результатів оцінювання окремого державного службовця скасовується суб'єктом призначення або судом. Не підлягає скасуванню висновок щодо результатів оцінювання, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
57. Посилання позивача у касаційній скарзі на порушення п'ятиденного строку і порядку встановлення нових завдань для повторного оцінювання не впливають на результати оцінювання і не є підставою для скасування оскаржуваного висновку. Зазначення про вплив таких процедурних порушень на результати оцінювання, оскільки вони позбавили можливості завчасно підготуватися до виконання завдань та прийняти участь у їх встановлені (формулюванні), є помилковим з огляду на те, що поставлені завдання стосувалися виконання позивачем її функціональних обов'язків, передбачених посадовою інструкцією.
58. Відповідно до пункту 32 Типового порядку оціночна співбесіда проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) на основі пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників або його письмового звіту, що подається у довільній формі. Під час оціночної співбесіди визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
59. У суді першої інстанції позивач підтвердила, що 12 березня 2019 року у неї була бесіда з керівником апарату щодо виконання завдань, а також з головою суду, де їй було повідомлено оцінку за виконані завдання.
60. Таким чином, проведена бесіда, на якій було заслухано пояснення державного службовця про виконання нею поставлених завдань і ключових показників, відповідала вимогам пункту 32 Типового порядку. Подання письмового звіту у довільній формі не є вимогою, оскільки пояснення можуть бути надані усно у процесі співбесіди. Надання пояснень у письмовій формі не вимагається.
61. Тому касаційна скарга у цій частині також є необґрунтованою.
62. Доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи.
63. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.
64. За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
65. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
66. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її адвокатом Зайцевим Владиславом Юрійовичем, залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №120/1422/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова