29 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2129/20 пров. № А/857/7619/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року (головуючий суддя: Махаринець Д.Є., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій, -
встановив:
ОСОБА_1 , 19.03.2020 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати дії щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ неправомірними та зобов'язати зарахувати до спеціального стажу роботи з 14 липня 1983 року по 04 жовтня 1983 року на посаді машиніста тепловоза, строк проходження строкової військової служби з 22 жовтня 1983 року по 31 жовтня 1985 року і призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ з моменту звернення до відповідача за її призначенням - 02 січня 2020 року.
Обґрунтовує позов тим, що 02 та 31 січня 2020 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закон України «Про пенсійне забезпечення», надавши всі необхідні документи. Проте, листом відповідача від 14.01.2020, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відмовлено з посиланням на відсутність пільгового стажу, відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Оскільки, періоди роботи з 14.07.1983 по 04.10.1983 на посаді помічника машиніста тепловоза до пільгового стажу не зараховано у зв'язку з ненаданням уточнюючої довідки про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Крім цього, орган Пенсійного фонду також відмовився зарахувати до пільгового також і період проходження позивачем строкової військової служби з 22 жовтня 1983 року по 31 жовтня 1985 року з посиланням на відсутність законодавства, що зобов'язує таку військову службу зараховувати до пільгового стажу при призначенні пенсії відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач вважає, що дії відповідача, які полягають у відмові зарахувати період роботи та строкової військової служби є неправомірними, у зв'язку з чим, він звернувся до суду для захисту порушених прав в судовому порядку.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року позовні вимоги задоволено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що при зверненні із заявою про призначення пенсії, позивачем не надано уточнюючої довідки про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а тому період роботи з 14.07.1983 по 04.10.1983 на посаді помічника машиніста тепловоза до пільгового стажу не було зараховано відповідачем правомірно. Крім цього вказує, що законних підстав для зарахування до спеціального стажу, строк проходження строкової служби за період з 22.10.1983 по 31.10.1985 для призначення пенсії на пільгових умовах не має.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.01.2020 звернувся до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою встановленого зразка № 9 за призначенням пенсії за вислугою років, надавши необхідні для цього документи, перелік яких значиться у розписці-повідомленні органу Пенсійного фонду.
Листом від 14.01.2020 № 1125/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців станом на 11 жовтня 2017 року.
ОСОБА_1 , 31.01.2020 звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою, поданою в порядку Закону України «Про звернення громадян», з проханням призначити йому пенсію по вислузі років з врахуванням до спеціального стажу службу в Збройних Силах з 22.10.1983 по 31.10.1985.
Листом від 25.02.2020 № 1340-87/Ф-02/8-1700/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило ОСОБА_1 , що чинним законодавством не передбачено врахування до спеціального стажу роботи для призначення пенсії за вислугою років, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду проходження строкової військової служби. З урахуванням цього, відповідач зазначив про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пільговий трудовий стаж позивача на посаді помічника машиніста електровоза у період з 15.07.1983 по 04.10.1983 підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці, а тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у зарахуванні до спеціального стажу позивача цього періоду є протиправною. Крім цього, оскільки факт того, що позивач безпосередньо перед призовом на військову службу працював на посаді, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, що у свою чергу є достатньою підставою для зарахування періоду військової служби до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 55 Закону Закон № 1788-XII.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають: а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи, зокрема, для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Згідно Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 № 583, машиністи і помічники машиністів тепловозів і машиністи і помічники машиністів електровозів, користуються правом на пенсію за вислугу років.
Отже, робота на вказаних посадах зараховується до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач визнає загальний страховий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком станом на 02.01.2020, який становить 38 років 10 місяців 17 днів, а спеціальний стаж роботи на посадах робітників локомотивів, бригад, водіїв вантажного транспорту, що дає право на призначення пенсії за вислугу років становить - 11 років 7 місяць 15 днів (а. с. 31-32).
Однак, пенсійний орган відмовив у зарахуванні до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди: роботи з 14.07.1983 по 04.10.1983 на посаді помічника машиніста тепловоза; строкової військової служби з 22.10.1983 по 31.10.1985.
Щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати позивачу до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду роботи з 14.07.1983 по 04.10.1983 на посаді помічника машиніста тепловоза, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю, ст. 62 Закону України № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п. 18 Порядку № 637).
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20 Порядку № 637).
Таким чином, за відсутності трудової книжки або якщо у ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи особи, підтвердження наявного трудового стажу встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Крім цього, за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною на роботою одному підприємстві, в установі, організації, в тому числі колгоспі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно записів трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 , (а. с. 37-41):
- 14.07.1983 - прийнятий помічником машиніста електровоза (наказ № 949/ок від 14.07.1983);
- 04.10.1983 - звільнений у зв'язку з призовом на військову службу (наказ № 1395/ок від 03.01.1983).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що, оскільки в трудовій книжці ОСОБА_1 вказано про його роботу у спірний період на посаді помічника машиніста електровоза, яка включена до Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах, отже період з 15.07.1983 по 04.10.1983 необхідно зарахувати до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії.
Крім цього, враховуючи вищенаведені записи у трудовій книжці, покликання апелянта, що позивачем не надано уточнюючої довідки про характер роботи та умови праці у спірний період, що визначають право на пенсію на пільгових умовах є безпідставними.
Щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду строкової військової служби з 22.10.1983 по 31.10.1985, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно записів військового квитка серія НОМЕР_2 , дата заповнення 22.09.1983, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на дійсну військову службу та направлений у військову частину 22.10.1983, а 31.10.1985 звільнений (демобілізований) у запас (а. с. 42).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в тих випадках, якщо на момент призову на строкову військову службу особа, зокрема, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно до записів трудової книжки, ОСОБА_1 з 14.07.1983 працював на посаді помічника машиніста електровозу та 04.10.1983 звільнений у зв'язку з призовом на військову службу.
Таким чином, оскільки позивач безпосередньо перед призовом на військову службу працював на посаді, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, отже є достатньою підставою для зарахування періоду військової служби до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 55 Закону Закон № 1788-XII.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки позивач має право на призначення пенсії за вислугу років, із включенням до його спеціального стажу періоду роботи із 15.07.1983 по 04.10.1983 та періоду строкової військової служби з 22.10.1983 по 31.10.1985, тобто його спеціальний стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах становить понад 12 років 6 місяців, що відповідає вимогам п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 460/2129/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. Я. Качмар
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 08.10.2020.