Справа № 127/6375/20
Головуючий у 1-й інстанції: Волошин С.В.
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
08 жовтня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
представника відповідача: Мукомела А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №03/074 від 24 лютого 2020 року,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №03/074 від 24.02.2020 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 11.02.2020 року по 21.02.2020 року відповідачем було проведено плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання ДП «Тростянецький спиртовий завод» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, під час якого було виявлено наявність порушень вимог законодавства та про що 21.02.2020 року було складено відповідний акт №126/ВН.
Зі змісту розділу наведеного Акту «Поводження з відходами» вбачається, що в період з 01.01.2019 по 01.07.2019, коли здійснювалась діяльність ДП "Тростянецький спиртовий завод", відходи барди, що утворювалися розміщувались на полях фільтрації. Оскільки облік відходів барди суб'єктом господарювання не здійснюється, об'єктивно встановити кількість барди, яка була розміщена на полях фільтрації, неможливо.
12.02.2020 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Замушинською Ю.Ф. складено протокол №011504 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82-1 КУпАП та ст. 42 Закону України «Про відходи», відносно, як зазначено в протоколі та оскаржуваній постанові, в.о. головного інженера ДП «Тростянецький спиртовий завод» Яковенка В.М.
24.02.2020 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Замушинською Ю.Ф. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №03/074, в якій вказано, що в.о головного інженера ДП «Тростянецький спиртовий завод» ОСОБА_1 не запроваджено первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, в тому числі не ведеться облік відходів барди меляси. В оскаржуваній постанові наведено, що саме позивач, як відповідальна особа за поводження з відходами, які утворюються під час виробничої діяльності, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.82-1 КУпАП.
Судом першої інстанції під час розгляду справи спростовано доводи позивача стосовно того, що протокол про адміністративне правопорушення №011504 від 12.02.2020 року складено нерозбірливим почерком, внаслідок чого є для нього незрозумілим. Оскільки копія протоколу, наданого суду представником відповідача з відзивом на позовну заяву, виконана якісно, чітко та розбірливим почерком, на відміну від копії протоколу, наданої позивачем, а також містить його підпис в трьох графах, зокрема, в графі «Пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу чи мотиви від його підписання» та «(підпис) Особи, яка вчинила адміністративне правопорушення». Крім того, протокол містить паспортні дані ОСОБА_1 , що додатково підтверджує факт надання позивачем свого паспорту для заповнення даних у відповідних графах протоколу.
В судовому засіданні також було встановлено, що погана якість копії протоколу позивача пов'язана з тим, що представлена суду копія це зроблена ксерокопія з копії оригіналу протоколу, що виготовлено під копірку.
Доводи позивача стосовно того, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення №011504 від 12.02.2020 року йому не було роз'яснено права та обов'язки спростовуються підписом позивача на протоколі (копія примірника, наданого представником відповідача), в якій у графі про роз'яснення порушнику прав відповідно до ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП міститься його підпис.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення №011504 від 12.02.2020 року, «розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10.25 год. 24 лютого 2020 року у приміщенні Державної екологічної інспекції у Вінницькій області за адресою: к.15 вул.600-річчя, 19 м. Вінниця».
В цій самій копії протоколу міститься підпис позивача в графі «Відмітка про отримання другого екземпляру протоколу №011504 про адміністративне правопорушення».
З огляду на викладене, враховуючи отримання позивачем у справі другого екземпляру протоколу суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що його було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З урахуванням зазначеного, в мотивувальній частині рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при встановленні факту скоєння правопорушення, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Замушинською Ю.Ф. загалом дотримано процедурних правил складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення № 011504 від 12.02.2020 року.
Водночас, задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, у зв'язку з тим, що при винесенні оскаржуваної постанови достовірно не встановлено чи було вчинено ОСОБА_1 адміністративне правопорушення (чи є він суб'єктом відповідальності за ст. 82 - 1 КУпАП), та чи саме ОСОБА_1 винен у його вчиненні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, відповідно до ч.4 цієї статті суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Тому, дослідивши в ході розгляду справи всі матеріали, на підставі яких було складено оскаржувану постанову, та встановивши, що у вказаних матеріалах відсутні будь-які докази, які свідчать про наділення позивача по справі, як посадової особи підприємства організаційно - розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками по контролю за запровадженням первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються в тому числі ведення обліку відходів барди меляси, суд не був позбавлений права самостійно здійснити заходи для встановлення зазначених обставин.
Так, зазначаючи у своєму рішенні про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не встановлено доказів того, чи дійсно ОСОБА_1 є працівником ДП "Тростянецький спиртовий завод", та що входить до його посадових обов'язків, суд першої інстанції не скористався наданим йому правом та не витребував зазначених доказів.
Водночас, з метою повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, судом апеляційної інстанції ухвалою від 17.09.2020 витребувано у державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" оригінали або належним чином завірені копії наступних документів:
- наказ №2019-11-01-2 від 01.11.2019 "Про призначення відповідальної особи";
- наказ про призначення ОСОБА_1 т.в.о. головного інженера;
- посадову інструкцію головного інженера.
На виконання вимог ухвали суду ДП "Тростянецький спиртовий завод" надало належним чином засвідчені копії наказу про призначення ОСОБА_1 т.в.о. головного інженера та посадову інструкцію головного інженера. Додатково подано копію наказу №4 від 20.04.2015 "Про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку".
Дослідивши зазначені документи, колегія суддів зауважує, що ДП "Тростянецький спиртовий завод" частково виконано вимоги ухвали суду про витребовування доказів. Оскільки, суду не було надано витребовуваний наказ №2019-11-01-2 від 01.11.2019 "Про призначення відповідальної особи", не вказано про причини часткового виконання вимог ухвали суду, як і не вказано взагалі про наявність або ж відсутність такого наказу у підприємства.
Враховуючи зазначене, колегія суддів зауважує, саме на підставі наказу №2019-11-01-2 від 01.11.2019 "Про призначення відповідальної особи" (копія якого була надана суду представником відповідача) ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, як відповідальну за поводження з відходами особу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Незважаючи на обов'язок, встановлений частиною 2 статті 77 КАС України щодо доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, процесуальне законодавство не звільняє позивача від обов'язку доказувати ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
В свою чергу, позивачем ні у відзиві на апеляційну скаргу, ні у своїх письмових поясненнях, а також ДП "Тростянецький спиртовий завод" на виконання вимог ухвали суду від 17.09.2020 жодним чином не спростовано покладення на ОСОБА_1 відповідальності за поводження з відходами, які утворюються під час виробничої діяльності підприємства на підставі наказу №2019-11-01-2 від 01.11.2019 "Про призначення відповідальної особи".
З наданої підприємством копії наказу №4 від 20.04.2015 "Про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку" не встановлено, хто несе відповідальність за первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються на підприємстві.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тож, з урахуванням усіх встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що, приймаючи постанову №03/074 від 24.02.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у встановлений законодавством спосіб.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи по суті дійшов помилкового висновку щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та необхідності визнати протиправною та скасувати постанову №03/074 від 24.02.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82-1 КУпАП.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області задовольнити повністю.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №03/074 від 24 лютого 2020 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.