Справа № 699/761/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич
06 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської міської ради, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Корсунь - Шевченківського районного суду з адміністративним позовом до Корсунь-Шевченківської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Корсунь-Шевченківської міської ради щодо постановлення рішення № 38-19 від 06.02.2018 року про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0030 га, кадастровий номер 7122510100:03:008:0010 по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів у приватну власність.
- визнати недійсним рішення Корсунь-Шевченківської міської ради № 38-19 від 06.02.2018 року про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0030 га, кадастровий ) номер 7122510100:03:008:0010 по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів у приватну власність.
- визнати протиправними дії Корсунь-Шевченківської міської ради щодо постановлений рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0030 га, кадастровий номер 7122510100:03:008:0009 по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів у приватну власність.
- визнати недійсним рішення Корсунь-Шевченківської міської ради про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0030 га, кадастровий номер 7122510100:03:008:0009 по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів у приватну власність.
- зобов'язати Корсунь-Шевченківську міську раду надати позивачу іншу земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року позовну заяву було повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області для продовження розгляду, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позовну заяву було подано не особисто позивачем, а перенаправлено з Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за підсудністю, а тому, апелянт вважає, що справа підлягала направленню Черкаським окружним адміністративним судом до місцевого загального суду.
Згідно ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені у пункті 3 частини першої статті 294 цього Кодексу (повернення заяви позивачеві (заявникові)), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано до суду позов у тому ж провадженні з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача відповідно до норм КАС України, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, що свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній ухвалі, судом першої інстанції було надано оцінку тим обставинам, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 (головуюча суддя Бабич А.М.) у справі №580/1977/19 відмовлено у відкритті провадження у справі між тими ж сторонами щодо тих же предметів спору та з тих самих підстав: за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської міської ради про визнання протиправними дій щодо постановлення рішення від 06.02.2018 №38-19 про передачу йому у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0030 га (кадастровий номер 7122510100:03:008:0010) на АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів та визнання недійсним цього рішення; визнання протиправними дій щодо постановлення рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0030 га (кадастровий номер 7122510100:03:008:0009) на АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів та визнання недійсним цього рішення; зобов'язання надати йому іншу земельну ділянку на АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу; стягнення на його користь матеріальної шкоди в сумі 4790,29 грн. Пунктом 2 резолютивної частини цієї ухвали роз'яснено позивачу, що спір відноситься до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
Слід враховувати, що наведений у частині 2 статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Згідно з правилом, встановленим ч. 3 ст. 45 КАС України тільки у разі визнання зловживанням процесуальними правами подання скарги, заяви, клопотання, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду із позовною заявою до того ж відповідача з тим же предметом спору та з тих самих підстав у порядку того ж (адміністративного) судочинства, що свідчить про вчинення позивачем дій, які мають ознаки зловживання процесуальними правами.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на обов'язок суду першої інстанції направити справу назад до місцевого загального суду, з огляду на те, що звертаючись до суду із вказаною позовною заявою ОСОБА_1 повторно посилається на норми КАС України, незважаючи на роз'яснення позивачу ухвалою від 25.06.2019 у справі №580/1977/19 про підвідомчість спору місцевому загальному суду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Статтею 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно положень ч.5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 , при цьому доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: