Справа № 580/4158/19 Суддя (судді) першої інстанції: Суходольський О.М.
05 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 травня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Згідно з п. 1 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності Відповідачів при розгляді скарги Позивача від 24.07.2019 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності Начальника управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області; зобов'язання Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини поновити провадження за скаргою Позивача від 24.07.2019 та' скласти відносно Начальника Управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області протокол про адміністративне правопорушення.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29 травня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Рішення суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нове Рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.
10.06.2019 Позивач звернувся до міськрайонного управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м.Сміла ГУ Дердгеокадастру у Черкаській області із Заявою, в якій на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» просив надати йому завірені належним чином Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями разом з викопіюваннями із відображенням місцезнаходження земельних ділянок громадян: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Листом Начальника міськрайонного управління у Смілянському району та м.Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Дорошенка Р.Ю. «Про розгляд запиту на інформацію» від 04.07.2019 №157/119-19 повідомлено Позивача, що запитувані ним Довідки в Управлінні відсутні.
24.07.2019 Позивачем до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подано Скаргу на неправомірну відмову Начальника міськрайонного управління Держгеокадастру у Смілянському району та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області у наданні публічної інформації (надалі - Скарга), та в якій Позивач просив скласти на Начальника міськрайонного управління Держгеокадастру у Смілянському району та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області протокол про адміністративне правопорушення на підставі ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Листом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини від 20.09.2019 №40/Д10929/121вих.-19 повідомлено Позивача, що міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла надано відповідь про те, що запитувані ним довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та їх розподіл за власниками земель, землекористувачами, угіддями разом з викопіюваннями з відображенням місцезнаходження земельних ділянок не видавались, у зв'язку чим відмова у наданні такої інформації є обґрунтованою.
Зазначений Лист підписано Регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Єфіменком В.В.
Проте, Позивачем до Скарги додано копії: позовної заяви зазначених осіб, в якій як додатки до неї зазначено, зокрема Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та їх розподіл за власниками земель, землекористувачами, угіддями управління Держгеокадастру у Смілянському району Черкаської області; Довідки із звітності з кількісного обліку земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 05.10.2016 31-28-06-3620/15-16, виданої Начальником управління Держгеокадастру у Смілянському району Черкаської області Дорошенком Р.Ю., що спростовує надану ним інформацію щодо їх відсутності.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Начальником міськрайонного управління у Смілянському району та м.Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Дорошенком Р.Ю. Позивачу надано недостовірну інформацію.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (надалі - Закон № 393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з частиною першою, четвертою ст. 2 Закону № 393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги; скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 1. Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VІ (надалі - Закон № 2939-VІ), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з п. 5 частини першої ст. 24 Закону № 393/96-ВР, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, у разі надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 № 776/97-ВР (надалі - Закон № 776/97-ВР), парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 776/97-ВР, Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до частини першої ст. 14 Закону №776/97-ВР, Уповноважений зобов'язаний додержуватися Конституції України і законів України, інших правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані йому права.
Згідно зі ст. 16 Закону 776/97-ВР, Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує: 1) за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників; 2) за зверненнями народних депутатів України; 3) за власною ініціативою.
Відповідно до частин першої, другої ст. 10 Закону 776/97-ВР, для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секретаріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка; структура секретаріату, розподіл обов'язків та інші питання щодо організації його роботи регулюються Положенням про секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Положення).
Згідно з п. 8 Положення про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 20 червня 2012 року № 4/8-12 (надалі - Положення № 4/8-12), Секретаріат очолює Керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади Уповноваженим.
Відповідно до п.п. 1-3 п. 11 Положення № 4/8-12, Керівник Секретаріату: організовує роботу Секретаріату, здійснює загальне керівництво його діяльністю та забезпечує виконання функцій Секретаріату; координує діяльність регіональних представництв Уповноваженого; організовує виконання доручень Уповноваженого.
Згідно з п. 1 Положення про представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 26.07.2012 № 7/8-12 (надалі - Положення № 7/8-12), Представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Представник) є посадовими особами, яким з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина делегуються визначені повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений) та на яких розповсюджуються гарантії забезпечення діяльності Уповноваженого.
Відповідно до п. 4 Положення № 7/8-12, Представник підпорядковується безпосередньо Уповноваженому, здійснює свою діяльність у межах делегованих йому повноважень, визначених завдань та функцій.
Згідно з пп. 5.4 п. 5 Положення № 7/8-12, Представник за дорученням Уповноваженого розглядає звернення осіб.
Відповідно до пп. 2.1. п. 2 Порядку здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 12 серпня 2013 року №18/02-13 (надалі - Порядок №18/02-13), підставами відкриття провадження можуть бути відомості про порушення прав і свобод людини і громадянина, які містяться у зверненнях громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників (повноваження яких оформлені у встановленому законодавством порядку).
Згідно з пп. 3.6 п. 3 Порядку №18/02-13, в ході провадження можуть вживатись такі заходи: надання роз'яснень з питань, наведених у зверненні; здійснення перевірки відомостей, викладених у зверненнях або повідомленнях, шляхом: надсилання запитів до відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності; виїзд працівника Секретаріату на місце події, відвідування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності; запрошення посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі; ознайомлення з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах; проведення нарад, консультацій з представниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, з питань, що порушені у зверненнях або повідомленнях; звернення до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина у випадках та в порядку, встановлених законодавством; участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законодавством; проведення перевірок діяльності органів державної влади, підприємств, установ, організацій з отриманням результатів експертиз і підготовкою відповідних висновків.
Відповідно до частини другої ст. 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 81 частини першої ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення складають уповноважені на те посадові особи - уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188 39, 188 40, 212 3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до частини першої ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема статтею 212 3 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Механізм складання уповноваженими особами Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - уповноважені особи) протоколів про адміністративні правопорушення, що передбачено статтями 18839, 18840 та 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено Порядком оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженим Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16 лютого 2015 року № 3/02-15 (надалі - Порядок № 3/02-15).
Згідно з пп. 1.2 п. 1 Порядку №3/02-15, уповноважені особи складають протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтованого віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірної відмови в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації; обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом; ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України «Про доступ до судових рішень»; незаконної відмови у прийнятті та розгляді звернення, іншого порушення Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до п. 2.1 Порядку №3/02-15, протокол про адміністративне правопорушення складається в рамках провадження, що здійснюється відповідно до Порядку здійснення провадження Уповноваженого з прав людини у справах про порушення прав і свобод людини, затвердженого Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, а також під час здійснення моніторингових візитів та перевірок діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також фізичних або юридичних осіб.
Оскільки на Запит Позивача Начальником міськрайонного управління Держгеокадастру у Смілянському району та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області надано недостовірну інформацію, Відповідач - Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, мав скласти на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 6 Порядку №18/02-13, провадження завершується шляхом надання остаточної відповіді авторові звернення за результатами з'ясування обставин справи після вжиття передбачених Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» заходів, спрямованих на запобігання порушенням прав і свобод людини або сприяння їх поновленню; у разі отримання додаткових відомостей у справі може прийматися рішення про поновлення провадження. Воно здійснюється у тому ж порядку, що і відкриття; матеріали поновленого провадження приєднуються до матеріалів попереднього провадження.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Отже, оскільки Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність посадових осіб за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», безальтернативним наслідком вчинення якого є складення уповноваженою на те посадовою особою відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, у Відповідача - Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відсутні дискреційні повноваження, за якими він має право за певних умов діяти на власний розсуд.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення адміністративного позову повністю.
Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 травня 2020 року скасовується та ухвалюється нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольняється повністю.
Відповідно до частини другої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
А відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.
Керуючись ст.ст. 9, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 травня 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини при розгляді скарги ОСОБА_1 від 24.07.2019 щодо притягнення до адміністративної відповідальності Начальника управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.
Зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (код за ЄДРПОУ 21661556) поновити провадження за скаргою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 24.07.2019 щодо притягнення до адміністративної відповідальності Начальника Управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно Начальника Управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.
Постанову складено в повному обсязі 05.10.2020 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Степанюк А.Г.
Черпіцька Л.Т.