07 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 340/687/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року (суддя Момонт Г.М., м. Кропивницький) у справі № 340/687/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
У лютому2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-1992/14-20-СГ від 07.02.2020 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, орієнтованою площею 2,0000 га на території Щасливської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, орієнтовною площею 2,0000 га на території Щасливської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме - витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 07.02.2020 №11-1992/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» та зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Щасливської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Також, при винесенні рішення судом першої інстанції вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції відмовлено з підстав відсутності їх документального підтвердження, оскільки у позовній заяві не зазначено реквізитів квитанції про їх оплату.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині питання розподілу судових витрат, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржниця вказала, що надана нею копія квитанції є належним доказом оплати витрат на професійну правничу допомогу, а сама оплата була здійснена по факту надання послуг у формі складання позовної заяви. Відповідно, реквізити квитанції не могли бути вказані нею у позовній заяві. Враховуючи зазначене, скаржниця просить рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових рішень скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про стягнення з ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 пов'язаних з розглядом справи витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи норми 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 чт. 134 КАС України).
Пунктом 1 ч. 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно за клопотанням іншої сторони, у разі, якщо на її думку, не дотримано вимог співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим на виконання робіт.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наведеної, зокрема, у п.95 рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», п.80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», п.88 рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України»), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 19.02.2020 між адвокатом Ковалик Мариною Федорівною (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір №11 про надання правової допомоги, предметом якого є забезпечення Адвокатом захисту та відновлення прав, свобод і законних інтересів Клієнта, з питань пов'язаних з відмовою ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Кіровоградської області та відновлення порушених прав з цього питання (а.с. 9).
Положеннями п.3.1 зазначеного Договору передбачено, що гонорар (винагорода Адвоката) складається з суми вартості послуг, які узгоджені Сторонами та визначається у розмірі, що дорівнює 1 000 (одна тисяча) гривень за 1 (одну) годину часу, витраченого Адвокатом для виконання умов цього Договору. При визначенні розміру гонорару Сторони дійшли згоди щодо граничної суми гонорару, який надається за даним Договором та складає 4 000 (чотири тисячі) гривень (а.с. 9, зі зворотного боку).
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2020 до договору №12 від 19.02.2020, виконавцем надано замовнику правову допомогу у формі консультації з питань порядку приватизації земельної ділянки, оскарження рішень у кількості 0,5 години вартістю 500,00 грн.; складання позовної заяви, формування та розмноження позовних матеріалів у кількості 3 годин вартістю 3 000,00 грн.; консультування щодо порядку подання позовної заяви до суду, отримання реквізитів для сплати судового збору у кількості 0,5 години вартістю 500 грн. (а.с. 10).
Факт оплати позивачем вказаних послуг підтверджено квитанцією серії ААИ № 550580 від 20.02.2020 на суму 4 000 грн. (а.с. 12).
Скаржником у апеляційній скарзі зазначено та матеріалами справи підтверджено, що послуги ОСОБА_2 щодо складання позовної заяви були оплачені після їх виконання, що унеможливлює зазначення реквізитів квитанції на оплату цих послуг у самій позовній заяві. Зокрема, зі змісту позовної заяви вбачається, що остання була складена 25.02.2020. Водночас, як було зазначено раніше, послуги з її складання оплачені скаржницею 20.02.2020 (а.с. 2 зворотній бік, 12).
З огляду на це, колегія суддів не погоджується з обґрунтуванням позиції суду першої інстанції щодо відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з підстав відсутності посилання на квитанцію про оплату цих послуг у позовній заяві. Також, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо надання доказів оплати витрат на професійну правничу допомогу при поданні позову із вказівкою таких доказів у позовній заяві КАС України не містить.
Натомість, нормами ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Водночас, колегія суддів приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, що заявлена адвокатом у акті виконаних робіт від 20.02.2020 вартість послуг у розмірі 3 000 грн. є неспівмірною, а зазначена кількість годин (3 години) є неправдивою, оскільки до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшло три позовні заяви ідентичного змісту, у яких змінено лише особисті дані позивачів.
Вказані доводи відповідача скаржником у апеляційній скарзі не спростовані.
Також, колегія суддів зазначає, що скаржником на стадії розгляду справи у суді першої інстанції не було надано доказів на підтвердження того, що підготовка позовної заяви у цій справі вимагала відповідного обсягу юридичної і технічної роботи, адже предмет спору є поширеним а підготовка його матеріалів у зв'язку з їх малою кількістю не вимагає багато часу на підготовку.
З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пов'язаних з розглядом справи витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн., а саме надання правової допомоги у формі консультації з питань порядку приватизації земельної ділянки, оскарження рішень вартістю 500,00 грн.; складання позовної заяви, формування та розмноження позовних матеріалів вартістю 1 200,00 грн.; консультування щодо порядку подання позовної заяви до суду, отримання реквізитів для сплати судового збору вартістю 300 грн.
Також, ч. 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги, на користь скаржниці підлягають стягненню сплачені нею згідно квитанції № 12 від 25.06.2020 витрати у розмірі Ѕ*1261,30= 630,65 грн. (а.с. 54).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З огляду на це, керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі № 340/687/20 - змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 07 лютого 2020 року №11-1992/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 січня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Щасливської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. (дві тисячі) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26)».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати у зв'язку із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 630 (шістсот тридцять) грн. 65 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 07.10.2020 р.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко