08 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4875/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Щербака А.А., Прокопчук Т.С.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року у справі №160/4875/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" про визнання протиправною та скасування постанови, -
11.09.2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/4875/20 з апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року у справі №160/4875/20 було залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження. Заявнику надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано заявником 23.09.2020 року.
06.10.2020 року від заявника на адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтовано тим, що на час отримання заявником копії судового рішення так само як і на час подання апеляційної скарги діяв карантин у зв'язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Запровадження карантину на думку заявника свідчить про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Суд вважає, що клопотання заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню.
Так, заявник зазначає, що оскаржуване рішення ним отримано 29.07.2020 року.
Апеляційну скаргу подано 10 серпня 2020 року, тобто після спливу десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (зі змінами та доповненнями) установлено з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року на всій території України карантин.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень КАС України (в редакції зі змінами внесеними Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Однак, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:
“Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином”.
Отже, суд за заявою особи, яка бере участь у справі може поновити строк на апеляційне оскарження лише в разі, якщо визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Сам по собі факт введення на території України карантину не є безумовною підставою для поновлення учасникам справи строку на апеляційне оскарженя.
Суд зазначає, що заявник не наводить суду жодних поважних причини пропуску строку, не зазначає, які саме обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином зробили вчасне звернення за апеляційним оскарженням неможливим.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення заявнику строку на апеляційне оскарження.
Згідно частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.
Таким чином, станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і апелянт не зазначив поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також не усунув інші недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст.299 КАС України, суд, -
Відмовити Приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Вірі Леонідівні у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року у справі №160/4875/20.
Ухвала набирає законної сили 08 жовтня 2020 року, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак
суддя Т.С. Прокопчук