Головуючий І інстанції: Бойко С.С.
28 вересня 2020 р.Справа № 440/5137/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСНОВА НРК» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
24.12.2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА НРК" (далі - ТОВ "ОСНОВА НРК", підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1325352/41510784 від 08.11.2019 року.
- зобов'язати Державну податкову службу України (далі - ДПС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 31.08.2019 року на суму 2.400 грн. виписану ТОВ "ОСНОВА НРК".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства, оскільки на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, а також надано платіжні доручення № ВВ24934 від 02.09.2019 року та № 276 від 07.08.2019 року. Проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв'язку з чим прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзивах на адміністративний позов відповідачі зазначають, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято у зв'язку з ненаданням позивачем розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року (рішення у повному обсязі складено 13.03.2020 року) адміністративний позов ТОВ "ОСНОВА НРК" задоволений наступним чином.
Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1325352/41510784 від 08.11.2019 року.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 31.08.2019 року на суму 2.400 грн. виписану ТОВ "ОСНОВА НРК".
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ТОВ "ОСНОВА НРК" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, контролюючий орган) та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 960,50 грн. з кожного.
Висновок суду вмотивований тим, що платник податку постачальник з настанням першої із подій виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Суд зауважив, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення. Однак, надіслана позивачу квитанція таких підстав не містить. До того ж, суд, виходячи з системного аналізу положень пунктів 6, 7 Порядку № 117, зазначає, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є або відповідність платника податків критеріям ризиковості платників податків, або відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції.
На думку суду твердження відповідачів щодо правомірності винесеного рішення, у зв'язку з тим, що позивачем контролюючому органу не надано розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку, є безпідставними, оскільки відповідачами до відзиву на позов долучено копії платіжних документів поданих позивачем разом із поясненнями.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність господарських операцій між ТОВ "ОСНОВА НРК" та ТОВ "Делівері", суд дійшов висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної від 31.08.2019 року № 3.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.08.2019 року №3, складені та подані на реєстрацію ТОВ "ОСНОВА НРК", суд зазначив, що реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС, як правонаступника ДФС.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у їх задоволенні.
Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача ДПС України не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення слід змінити шляхом зміни редакції абзацу четвертого його резолютивної частини, з наступних підстав.
Судом установлено, що ТОВ "ОСНОВА НРК" зареєстровано як юридичну особу про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.08.2017 року зроблено запис 15841020000001199.
Позивач є платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачами по справі.
01.08.2018 року між фізичною особо-підприємцем ОСОБА_1 (власник місця) та ТОВ "ОСНОВА НРК" (користувач) укладено договір на тимчасове користування місцем № 9, за умовами якого власник місця передає, а користувач приймає в тимчасове користування місце (рекламну площину) двощитову рекламну установку на металевій опорі типу "білборд" та необхідну технічну документацію, у кількості яка необхідна користувачу для здійснення господарської діяльності та яка вказується у актах приймання передачі.
На виконання умов вказаного договору власником місця та користувачем 31.08.2019 року підписано акт здачі - прийняття робіт та проведено оплату в сумі 350,00 грн. (07.08.2019 року).
07.08.2018 року між позивачем (орендодавець) та ТОВ "Делівері" (орендар) укладено договір оренди рекламного місця № 5 від 07.08.2018 року, за умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування одну сторону на рекламній двощитовій установці на симетричній опорі висотою 5 метрів.
На виконання умов вказаного договору позивачем виписано: податкову накладну від 31.08.2019 року № 3 на загальну суму 2.400,00 грн., у тому числі ПДВ 400,00 грн.
Вказану податкову накладну подано для реєстрації в ЄРПН.
10.09.2019 року позивачем отримано квитанцію, у якій зазначено, що документ прийнято, реєстрацію зупинено. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної № 3 від 31.08.2019 року зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Позивачем 31.10.2019 року подано пояснення та копії документів, про підтвердження реальності операцій по зупиненій податковій накладній № 3 від 31.08.2019 року.
Комісією ДПС 08.11.2019 року прийнято рішення № 1325352/41510784 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.08.2019 року № 3 в ЄРПН.
Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1325352/41510784 від 08.11.2019 року та зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 31.08.2019 року на суму 2.400 грн. виписану ТОВ "ОСНОВА НРК", колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).
За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПКУкраїни на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Також абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку постачальник з настанням першої із подій виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзацом другим пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Водночас згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 117 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. Відповідно до пункту 4 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної (розрахунку коригування визначено, що податкова накладна) розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Згідно з пунктом 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції. Як вище зазначено, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Згідно з пунктом 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У Листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості здійснення операцій", зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6 "комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та абз. 1 п. 49.2 і п. 49.18 ст. 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України ; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником". З урахуванням положень наведеної норми, колегія суддів зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення. Однак, надіслана позивачу квитанція таких підстав не містить. До того ж, суд, виходячи з системного аналізу положень пунктів 6, 7 Порядку № 117, зазначає, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є або відповідність платника податків критеріям ризиковості платників податків, або відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції. У ході судового розгляду справи відповідачі, в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України, не довили наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної. Пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Згідно з пунктом 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. Положеннями пункту 23 Порядку № 117 передбачено, що Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку. Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкової накладної. Водночас у рішенні про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.01.2019 року № 1325352/41510784 зазначено інші підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме: ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної підстави для його прийняття носить загальний характер. На думку суду твердження відповідачів щодо правомірності винесеного рішення, у зв'язку з тим, що позивачем контролюючому органу не надано розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку, є безпідставними, оскільки відповідачами до відзиву на позов долучено копії платіжних документів поданих позивачем разом із поясненнями. Податкова накладна від 31.08.2019 року № 3 відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України, що контролюючий орган не заперечує. Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Як зазначено вище, Комісією, як підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, зазначено додаткову інформацію, а саме: відсутність документа на придбання реалізованої продукції. Інших недоліків у документах, наданих позивачем Комісією в оскаржуваному рішенні не зазначено. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність господарських операцій між ТОВ "ОСНОВА НРК" та ТОВ "Делівері", контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної від 31.08.2019 року № 3. З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.11.2019 року № 13235352/41510784. Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.08.2019 року № 3, складені та подані на реєстрацію ТОВ "ОСНОВА НРК", колегія суддів зазначає наступне. Згідно із пунктом 28 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246 (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18.12.2018 року № 1200 (далі - Постанова № 1200) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Абз. 3 п. 2 Постанови № 1200 встановлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 затверджено положення про Державну податкову службу України (далі - Положення № 227). Пунктом 1 Положення № 227 встановлено, що Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Розпорядженням Кабінету міністрів України від 21.08.2019 року № 683-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.032019 р оку № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 року, № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Наказом ДПС України від 28.08.2019 року № 36 розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України. З 28.08.2019 року ведення Єдиного реєстру податкових накладних перейшло до Державної податкової служби України. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС, як правонаступника ДФС. З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 31.08.2019 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену та подану на реєстрацію ТОВ "ОСНОВА НРК". Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Враховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, колегія дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Оскільки позовні вимоги зобов'язального характеру фактично позивачем заявлені до ДПС України, колегія суддів приймає рішення про зміну редакції абзацу четвертого резолютивної частини судового рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "ОСНОВА НРК" витрати зі сплати судового збору в розмірі 960,50 грн., визначенням про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ "ОСНОВА НРК" витрати зі сплати судового збору в розмірі 960,50 грн.». Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Підставами для зміни судового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України). Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року змінити шляхом зміни редакції абзацу четвертого резолютивної частини судового рішення. Викласти абзац четвертий резолютивної частини судового рішення в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОСНОВА НРК» витрати зі сплати судового збору в розмірі 960,50 грн (дев'ятсот шістдесят гривень п'ятдесят копійок)». В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 08 жовтня 2020 року.ПОСТАНОВИЛА: