справа №380/8153/20
про повернення позовної заяви
07 жовтня 2020 рокум.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., одержав позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Львівської міської ради, Міського голови Львова Садового Андрія Івановича, Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Львівська регіональна філія, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та зобов'язання вчинити дії.
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати незаконною бездіяльність Львівської міської ради та міського голови м. Львова Садового Андрія Івановича щодо ненадання позивачу як орендарю відомостей про істотні умови договору оренди земельної ділянки, зокрема, підтвердження реєстрації речового права (права власності) Львівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, технічні характеристики цієї земельної ділянки.
- зобов'язати Львівську міську раду, міського голову м. Львова Садового Андрія Івановича надати позивачу як орендарю земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, відомості про реєстрацію речового права Львівською міською радою на цю земельну ділянку, її технічні характеристики або відповідне підтвердження, що речове право Львівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22 не зареєстроване.
- визнати незаконною бездіяльність Львівської міської ради та міського голови м. Львова Садового Андрія Івановича, Управління земельних ресурсів Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"; Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" щодо невчинення ними дій та невиконання покладених на них обов'язків щодо обліку землі, зокрема невнесення в публічну кадастрову карту України та Державний реєстр речових прав відомостей на нерухоме майно про земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою: 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22 , цільове призначення - землі житлової та громадської забудови.
- зобов'язати Львівську міську раду та міського голову м. Львова Садового Андрія Івановича, Управління земельних ресурсів Львівської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"; Львівську регіональну філію Центру державного земельного кадастру, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" забезпечити належний облік земельної ділянки, зокрема внести в публічну кадастрову карту України та в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомостей (реєстрації) про земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою: 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22 , цільове призначення - землі житлової та громадської забудови.
- зобов'язати Львівську міську раду, міського голову м. Львова Садового Андрія Івановича та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради вчинити дії: забезпечити реєстрацію земельної ділянки, на якій розташований дитячий майданчик за адресою : м. Львів, 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22 та передати цей майданчик мені на баланс для виконання рішення сесії Львівської міської ради№ 2889 від 01.12.2005.
- визнати незаконною бездіяльність Уповноваженої Верховної ради України з прав людини Денісової Людмили Леонтіївни щодо незабезпечення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод позивача - ОСОБА_1 як людини і громадянки держави Україна та незабезпечення захисту моїх прав як користувача земельної ділянки, щодо порушення мого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010, а також балансо - утримувача дитячого майданчика за адресою 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22.
- зобов'язати Львівську міську раду та міського голову м. Львова Садового А.І. винести на розгляд сесії Львівської міської ради питання про безоплатну передачу позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22.
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" указав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Згідно із частиною другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічно-правовим спором відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 КАС України є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Вирішуючи питання про віднесення спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, з врахуванням наведених вище норм КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року).
До юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи.
Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №802/1792/17-а, від 04.04.2018 у справі № 826/11640/16, 465/7909/15-а, від 10.05.2018 у справі №826/81/15.
ідповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Львівської міської ради та міського голови м. Львова Садового Андрія Івановича щодо ненадання позивачу як орендарю відомостей про істотні умови договору оренди земельної ділянки, зокрема, підтвердження реєстрації речового права (права власності) Львівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, технічні характеристики цієї земельної ділянки та про зобов'язання вчинити вказаних відповідачів відповідні дії, судом встановлено, що позивач оскаржує дії щодо реалізації свого права як орендаря за договором оренди земельної ділянки.
Зазначені спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договірних відносин щодо укладення договору оренди земельної ділянки, що свідчить про їх приватно-правовий характер.
Для визначення юрисдикції спору важлива кінцева мета, яку переслідує позивач, а не підстави порушення права.
Враховуючи викладене, вищезазначені спірні правовідносини стосуються питання щодо укладення договорів оренди земельної ділянки, тобто випливають із договірних відносин.
До того ж, позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, такий спір не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Такий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 24.02.2015 року по справі №21-34а15, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 року по справі №727/10968/17.
Водночас, за правилами п.1, 6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За таких обставин, враховуючи суть наведених спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги щодо:
- визнання протиправною бездіяльності визнати незаконною бездіяльність Львівської міської ради та міського голови м. Львова Садового Андрія Івановича щодо ненадання позивачу як орендарю відомостей про істотні умови договору оренди земельної ділянки, зокрема, підтвердження реєстрації речового права (права власності) Львівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, технічні характеристики цієї земельної ділянки, та
- зобов'язання Львівську міську раду, міського голову м. Львова Садового Андрія Івановича надати позивачу як орендарю земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, відомості про реєстрацію речового права Львівською міською радою на цю земельну ділянку, її технічні характеристики або відповідне підтвердження, що речове право Львівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:003:0010 за адресою 79038, Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, 22 не зареєстроване, належить розглядати в порядку господарського судочинства, оскільки такі виникли з орендних правовідносин між рівноправними учасниками таких відносин.
Одночасно з вимогами господарсько-правового характеру, що зазначені вище, позивачем в позовній заяві об'єднано вимоги публічно-правового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Відповідно до частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однак відповідно до частини четвертої цієї статті не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Суд враховує також позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 9901/40/19 Провадження № 11-106заі19, Справа № 9901/8/19 Провадження № 11-52заі19, та Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладену в ухвалі від 22.07.2019р. справа №9901/382/19 адміністративне провадження №П/9901/382/19, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2020 року Справа № 9901/553/19 Провадження № 11-1204заі19, Постанові Великої Палати Верховного Суду16 вересня 2020 року Справа № 9901/134/20 Провадження № 11-176заі20.
Оскільки позивач об'єднав в одне провадження кілька вимог, що підсудні різним судам в порядку різного судочинства, і немає законних підстав для їхнього роз'єднання в окремі провадження таким чином, щоб після роз'єднання Львівський окружний адміністративний суд як суд першої інстанції міг розглядати у самостійному провадженні заявлені позовні вимоги, позовна заява підлягає поверненню позивачеві відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 169, 172, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, -
постановив:
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності Львівської міської ради, Міського голови Львова Садовий Андрій Іванович , Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Львівська регіональна філія, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Коморний О.І.