Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 жовтня 2020 р. Справа№200/8006/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання неправомірною відмову, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код - відсутній, паспорт НОМЕР_1 , виданий 12.03.1996 Жовтневим РВ Маріуполського МУУМВС України в Донецькій області, 87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Матросова, б.104) в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код - відсутній, свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 25.05.2004, АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (ідентифікаційний код 37841728, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Метрополитська, 20), просив визнаннати неправомірною відмову у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки ОСОБА_2 ; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в особі Центрального районного відділу у м.Маріуполі оформити та видати їй паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
1 вересня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив, в якому зазначено, що до Центрального РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС в Донецькій області звернулись ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 та її законний представник ОСОБА_1 із заявами довільної форми 29.07.2020 (вх. № К-53/6/1436-20 від 29.07.2020) про оформлення паспорту громадянина України у формі книжечки за релігійними переконаннями та 11.08.2020 (вх. № К-70/6/1436-20 від 11.08.2020) про відмову ОСОБА_2 від паспорта громадянина України у формі пластикової ID-картки, збору і обробку персональних даних, передачу будь яких даних про ОСОБА_2 до ЄДДР формування УНЗР та проханням оформити паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ. Проте заявником не було надано рішення суду, яке вступило в законну силу про зобов'язання територіального підрозділу ГУ ДМС в Донецькій області оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, що є обов'язковим відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 302, також не було додано особистих документів та фотокарток 35x45 мм, ОСОБА_2 , згідно вимог Тимчасового порядку, діючим на момент звернення позивача.
Вказані заяви були розглянуті керівництвом територіального підрозділу відповідно до Закону України «Про звернення громадян», та направлені відповіді (вих. № 1402.25-1557/1402.25.1-20 від 30.07.2020 та вих. № 1402.25-1670/1402.25.1-20 від 13.08.2020 ) з роз'ясненнями вимог Постанови КМУ № 302, якою затверджено зокрема порядок оформлення та видачі паспорта, а також вимоги Тимчасового порядку.
18 вересня 2020 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що при зверненні до Центрального районного відділу у м.Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області у заяві не надано згоди на збирання та обробку персональних даних та оформлення із допомогою засобів Єдиного Державного демографічного реєстру. Однак, вказана заява залишена без задоволення. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
11 серпня 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код - відсутній, свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 25.05.2004, АДРЕСА_1 ) звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою з проханням оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки згідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. До заяви додані: дві фотокартки розміром 35 х 45 мм для оформлення бланку паспорту; копія свідоцтва про народження; довідка про реєстрацію місця проживання.
Листом від 13 серпня 2020 року №1402.25-1670/1402.25.1-20 Центрального РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС в Донецькій області повідомлено про відмову у задоволенні заяви посилаючись на положення ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр", а також постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України” (далі за текстом - Постанова №302). Також в листі зазначено, що видача документу, що посвідчує особу, неможлива без обробки персональних даних особи, при цьому, паспорт громадянина України виготовляється лише у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перевіряючи відповідність закону оскарженої відмови владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, унормовані, насамперед, приписами Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр”.
Так, згідно з приписами ч. 4 ст. 21 згаданого Закону паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
У свою чергу, відповідно до п. 3 Постанови №302 прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.
Поряд з цим, п.п. 3, 5, 6, 8 Положення №2503-ХІІ передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 13 Положення №2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Зразок заяви для отримання паспорту громадянина України у вигляді книжки був затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320 “Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 р. за № 1089/21401.
Разом з цим, 17.04.2018 цей наказ визнано таким, що втратив чинність.
Станом на час розгляду справи затверджена форма заяви Міністерством внутрішніх справ України для отримання паспорта у вигляді книжки відсутня.
Суд зазначає, що форма анкети-заяви, на яку посилається відповідач, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру” від 26.11.2014 №1279, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2014 року за №1586/26363 та розроблена для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
Отже, враховуючи те, що Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320 який містив форму заяви на видачу паспорта втратив чинність, а іншої форми для видачі такого паспорту не затверджено, суд вважає неприйнятним посилання відповідача на невідповідність поданої позивачем заяви встановленому зразку.
Вирішуючи спір, суд зауважує, що дана адміністративна справа відповідає ознакам розглянутої Верховним Судом зразкової справи №806/3265/17, у межах якої було надано тлумачення змісту ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр", нормам Постанови №302 та нормам Положення №2503-ХІІ.
Зокрема, вирішуючи спір (у справі № 806/3265/17) по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. Велика Палата Верховного Суду вважає, що це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом”), не було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція). Суд вважає, що у спірних правовідносинах, відмовляючи дитині позивача у видачі паспорта громадянина України у вигляді паперової книжечки, відповідач допустив у своїх діяннях саме таке втручання, а це суперечить положенням ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Отже, як підсумувала Велика Палата Верховного Суду, законодавець, прийнявши Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи, за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на наведене, зважаючи на мотиви Великої Палати Верховного Суду, а також на спосіб захисту, який визначив цей суд, коли ухвалював постанову від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17, суд дійшов висновку що позовні вимоги необхідно задовольнити.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з розглядом справи в суді, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання неправомірною відмову, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби у Донецькій області (ідентифікаційний код 37841728, 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, будинок 20) оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код - відсутній, свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 25.05.2004, АДРЕСА_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош