Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
08 жовтня 2020 р. Справа №200/7598/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., розглянувши клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відео конференції по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Житлово-Будівельний кооператив "Індикатор-7", про визнання протиправними дії та скасування пунктів 92 та 93 Доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2020 року, -
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, за участю третіх осіб: Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор -7", про визнання протиправними дії та скасування пунктів 92 та 93 Доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2020 року.
Ухвалою суду від 28 серпня 2020 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження та призначено у підготовче засідання на 24 вересня 2020 року на 12-00 год.
Ухвалою суду від 24 вересня 2020 підготовче засідання відкладено на 21 жовтня 2020 року на 12 год. 45 хвилин, з викликом сторін у справі.
07 жовтня 2020року через відділ документообігу суду надійшла заява від представника відповідача Санжари О.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".
Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами частин 1, 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника, однак представником в судаху справах, які не належать до категорії незначної складності, може бути виключно адвокат.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Разом з тим, змінами, внесеними до Кодексу адміністративного судочинства України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).
З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина перша статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") .
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Подана заява про проведення відео конференції підписана заступником начальника відділу правового забезпечення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Санжарою О.М.
Перевіркою відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо юридичної особи Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ: 34926981) встановлено відсутність у Реєстрі відомостей щодо можливості здійснення само представництва Санжарою О.М. від імені Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як і відсутність відомостей щодо взагалі будь-яких осіб, які можуть вчиняти дії від імені Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),окрім його керівника - Кулеби Олексія Володимировича.
Крім цього, матеріали справи та відомості реєстру адвокатів Україні також не містять інформації, що Санжара О.М. є адвокатом.
Приписами частини першої статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зокрема, але не виключно, інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги, що справа розглядається у загальному позовному провадженні, а тому не є справою незначної складності, тому суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної заяви, оскільки її підписано особою, право якій на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 167, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника відповідача Санжари О.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, - повернути заявникові без розгляду.
Роз'яснити відповідачеві, що в даній адміністративній справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, представником в суді може бути лише адвокат або інша особа, яка згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, може діяти від імені такої юридичної особі без додаткового уповноваження (в порядку самопредставництва).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 08 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Зінченко