23 вересня 2019 року Справа № 182/4470/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) щодо відмови в зарахуванні трудового стажу, що дає право на отримання пенсії на загальних підставах, період роботи з 16.12.1976 року по 08.10.1980 року та з 03.05.1989 року по 12.01.1994 року;
- зобов'язання відповідача зарахувати до загального стажу, що дає право на отримання пенсії на загальних підставах, період роботи з 16.12.1976 року по 08.10.1980 рік на посаді бібліотекаря в будинку культури ім.Леніна Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна, та період роботи з 03.05.1989 року по 12.01.1994 рік на посаді бібліотекаря профспілки Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком на загальних засадах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства не було зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.12.1976р. по 08.10.1980р. на посаді бібліотекаря в будинку культури ім.Леніна Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна, та з 03.05.1989р. по 12.01.1994р. на посаді бібліотекаря профспілки Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна, оскільки відповідно до наданих відповідачу документів цей стаж є підтвердженим.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.07.2019р. передано справу №182/4470/19 за предметною підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року позов прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Крім того, зазначено, що підстав для зарахування позивачу до страхового стажу період його роботи з 16.12.1976р. по 08.10.1980р. та з 03.05.1989р. по 12.01.1994р. у бібліотеці Завкому та Профкому Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна, немає, оскільки титульна сторінка трудової книжки не завірена печаткою установи з першого місця роботи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 20.07.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
25.07.2017 позивач звернулась до Нікопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з письмовою заявою щодо надання довідки за період роботи з 16.12.1976 р. по 08.10.1980 р. або з 08.10.1980 р. по 01.11.1985 р.
03.05.2018 року Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №14 (Нікопольський відділ) управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направив до архівного відділу Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області запит №497/03-18, в якому просив надати довідку на підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 , яка працювала в будинку культури Нікопольського кранобудівного завода ім. Леніна з 16.12.1976р. по 08.10.1980р. та в бібліотеці профкома Нікопольського кранобудівного завода ім. Леніна з 03.05.1989р. по 12.01.1994р.
Листом від 18.05.2018 року за № 679 архівний відділ Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області повідомив про неможливість підтвердження факту роботи та надання довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за періоди з 16.12.1976р. по 08.10.1980р. та з 03.05.1989 р. по 12.01.1994р.
21.03.2019 року позивач звернулась до Нікопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з письмовим зверненням щодо розрахунку стажу.
Листом від 29.03.2019 року за № 2201/ш-09 відповідач надав роз'яснення, що до загального трудового стажу ОСОБА_1 не був зарахований період роботи з 16.12.1976р. по 08.10.1980р. та з 03.05.1989р. по 12.01.1994р., у зв'язку з тим, що титульна сторінка трудової книжки не завірена печаткою установи з першого місця роботи.
Позивач вважала, що дані висновки та рішення відповідача порушують її права, а тому звернулась з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закону № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 , зокрема, титульну сторінку трудової книжки, яка не завірена печаткою установи з першого місця роботи, що стало предметом спору.
На думку відповідача, відсутність вказаної печатки виключає можливість зарахувати спірний період до страхового стажу позивача.
Разом з цим, на підтвердження обставин щодо роботи у бібліотеці Завкому та Профкому Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна, позивачем надано та судом досліджено копію трудової книжки, записами з якої підтверджується факт роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція № 58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110.
Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Отже, з вищенаведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).
Щодо строку звернення позивача до адміністративного суду за захистом порушених прав, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, отже твердження Пенсійного фонду про пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав є безпідставним та необґрунтованими, а тому, суд не приймає їх до уваги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не було зараховано ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 16.12.1976р. по 08.10.1980р. на посаді бібліотекаря в будинку культури ім.Леніна Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна, та з 03.05.1989р. по 12.01.1994р. на посаді бібліотекаря профспілки Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна, що на переконання суду, є безумовною підставою для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 вказаний період та провести перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 16.12.1976р. по 08.10.1980р. та з 03.05.1989р. по 12.01.1994р. у бібліотеці Завкому та Профкому Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна з дати призначення пенсії, тобто з 20.07.2017 року.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № КП-389/1 від 01.07.2019 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні трудового стажу, що дає право на отримання пенсії на загальних підставах, період роботи з 16.12.1976 року по 08.10.1980 року та з 03.05.1989 року по 12.01.1994 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу, що дає право на отримання пенсії на загальних підставах, період роботи з 16.12.1976 року по 08.10.1980 рік на посаді бібліотекаря в будинку культури ім. Леніна Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна, та період роботи з 03.05.1989 року по 12.01.1994 рік на посаді бібліотекаря профспілки Нікопольського кранобудівного заводу ім.Леніна, з дати призначення пенсії, тобто з 20.07.2017 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768грн. 40коп. (сімсот шістдесят вісім грн. 40коп.)
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя Г. В.Кадникова