07 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2962/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітон Компані» до приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов,
03.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітон Компані» (далі - ТзОВ «Капітон Компані») звернулося з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича (далі - приватний виконавець Снігур О.Ю.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») про визнання дій з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2019 та постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 16.09.2019 протиправними, визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2019 та постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 16.09.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.09.2019 позивач отримав від приватного виконавця Снігура О.Ю. такі постанови: про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2019 ВП № 60066652 з виконання виконавчого напису № 3391, виданого 16.08.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.; про стягнення з боржника основної винагороди від 16.09.2019 ВП № 60066652, якою стягнуто з боржника ТзОВ «Капітон Компані» основну винагороду в сумі 1981961,40 грн.
Позивач вважає дії приватного виконавця Снігура О.Ю. неправомірними, а вказані постанови - незаконними, з тих підстав, що відповідач під час прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження порушив правила територіальної діяльності.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Разом з тим, з липня 2016 року та на момент відкриття виконавчого провадження місцезнаходження ТзОВ «Капітон Компані» залишалося незмінним та зареєстровано у м. Луцьку, по вул. Електроапаратна, 3. На території Тернопільської області станом на момент відкриття виконавчого провадження у позивача відсутнє будь-яке майно. Об'єкт лізингу (а саме: нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 12,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Романівка, Підволочинське шосе, 3А), що підлягає передачі стягувачу та є предметом договору фінансового лізингу від 16.09.2016 № 4К16086ЛИ, належить на праві власності АТ КБ «Приватбанк». Крім того, ТзОВ «Капітон Компані» не здійснює господарської діяльності на території Тернопільської області, оскільки вказаний об'єкт лізингу перебуває у користування іншої особи ТзОВ «МАРАНТА ОІЛ», на підставі договору оренди від 27.08.2018 № 27/08-18.
Отже, відповідач не додержав вимоги статті 24 Закону № 1404-VIII та без будь-яких достатніх правових підстав відкрив виконавче провадження не за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, а в іншому виконавчому окрузі.
Позивач просить визнати дії відповідача з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2019 та постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 16.09.2019 протиправними, визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2019 та про стягнення з боржника основної винагороди від 16.09.2019.
Відповідач приватний виконавець Снігур О.Ю. відзиву на позовну заяву до суду не подав.
В поданих до суду 01.11.2019 поясненнях (а. с. 69-75) представник третьої особи Аніщенко Б.С. просить у позові відмовити з огляду на відсутність порушених прав ТзОВ «Капітон Компані» у зв'язку із відкриттям виконавчого провадження.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 поновлено ТзОВ «Капітон Компані» пропущений з поважних причин строк звернення до суду з цим позовом, прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання у справі на 10:00 30.10.2019 (а. с. 1-1а).
30.10.2019 суд постановив ухвалу про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 921/616/19 за позовом ТзОВ «Капітон Компані» до АТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (а. с. 63-64).
Для вирішення питання про поновлення провадження у справі та продовження її розгляду справу призначено до розгляду на 14:00 15.09.2020, а в подальшому вирішення вказаного питання було відкладено на 14:00 07.10.2020 у зв'язку із неприбуттям відповідача та за його заявою (а. с. 163).
В судове засідання, призначене на 14:00 07.10.2020, відповідач приватний виконавець Снігур О.Ю. не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення 15.09.2020 тексту повістки на його офіційну електронну адресу (а. с. 175-176). При цьому, 07.10.2020 (тобто, в день судового засідання та через 21 день після отримання повістки) на адресу суду від відповідача надійшли клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про відкладення розгляду справи (а. с. 177-182).
Згідно із частинами першою, третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини другої статті 195 КАС України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
За приписами частини другої статті 44, частини першої статті 45 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не прибув у судове засідання, у заяві та клопотанні про відкладення розгляду справи (а. с. 163, 181) не вказав, які саме об'єктивні причини перешкоджають прибуттю до суду та не надав жодних доказів на їх підтвердження, чим не дотримав приписів частини другої статті 44, частини першої статті 45 КАС України щодо добросовісного користування процесуальними правами, а клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідач подав з порушенням п'ятиденного строку та без надання доказів надсилання копії клопотання іншим учасникам справи, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотань відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про відкладення розгляду справи. При цьому, виходячи із приписів частини третьої статті 268 КАС України, якими передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання про поновлення провадження у справі та продовження її розгляду за відсутності відповідача.
Ухвалою суду від 07.10.2020 поновлено провадження у даній справі.
В судовому засіданні 07.10.2020 представник позивача Понедільник І.А. позов підтримав та просить його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник третьої особи Кузін Є.В. у тому ж судовому засіданні позов заперечив та просить відмовити у його задоволенні.
В судовому засіданні була оголошена перерва до 16:00 07.10.2020.
В подальшому, з урахуванням приписів частини четвертої статті 229, судовий розгляд справи проведено та завершено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши вступне слово представника позивача Понедільника І.А. та представника третьої особи Кузіна Є.В., дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 16.08.2019 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис (зареєстровано в Реєстрі за № 3391), відповідно до якого пропонує вилучити у ТзОВ «Капітон Компані» та повернути АТ КБ «Приватбанк» нежитлове приміщення, загальною площею 12,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Романівка, вул. Підволочинське шосе, 3А), вартістю 19819614,00 грн., яке є об'єктом лізингу згідно до умов договору фінансового лізингу № 4К16086ЛИ від 16.09.2016 та додаткових угод, укладених між ТзОВ «Капітон Компані» та АТ КБ «Приватбанк» строком до 25.08.2024 та стягнути витрати за вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 40000,00 грн. (а. с. 12).омнаРома
16.09.2019 приватний виконавець Снігур О.Ю. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60066652 з виконання виконавчого напису № 3391, виданого 16.08.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. (а. с. 6-7).
Крім того, 16.09.2019 приватний виконавець Снігур О.Ю. виніс також постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 60066652, відповідно до якої стягнуто з боржника ТзОВ «Капітон Компані» основну винагороду у сумі 1981961,40 грн. (а. с. 9-10).
З інформаційної довідки про виконавче провадження від 18.10.2019 вбачається, що 01.10.2019 приватний виконавець Снігур О.Ю. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 60066652, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII (а. с. 82-87).
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Копії оскаржуваних постанов від 16.09.2019 позивач отримав 20.09.2019, а даний позов подано до суду 03.10.2020, тобто з пропуском десятиденного строку.
Ухвалою суду від 21.10.2019 про відкриття провадження в адміністративній справі поновлено позивачу ТзОВ «Капітон Компані» пропущений з поважних причин строк звернення до суду з цим позовом (а. с. 1-1а).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
За приписами частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Згідно із частиною п'ятою статі 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За правилами частин першої, другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII) виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Частиною першою статті 27 Закону № 1403-VIII визначено, що фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої - четвертої статті 31 Закону № 1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно із пунктом 2 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (зі змінами, далі - Інструкція № 512/5), примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною другою статті 5 Закону) (далі - виконавці).
Пунктами 3, 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 визначено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Отже, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, а у випадку пред'явлення виконавчого документу не за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника приватний виконавець зобов'язаний виконавчий документ повернути стягувачу без прийняття до виконання.
Як вбачається із матеріалів справи, приватний виконавець Снігур О.Ю. здійснює свою діяльність у межах виконавчого округу, яким є Тернопільська область, що підтверджується інформаційною довідкою від 24.09.2019 (а. с. 23), відтак, відповідач міг прийняти до виконання вказаний вище виконавчий напис № 3391, виданий 16.08.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., лише у випадку, якщо б на території Тернопільської області знаходився боржник ТзОВ «Капітон Компані» або його майно.
Разом з тим, судом встановлено, що місцезнаходження ТзОВ «Капітон Компані» на момент винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2019 ВП № 60066652 зареєстровано у м. Луцьку, по вул. Електроапаратна, 3, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а. с. 13), та не заперечується учасниками справи.
Крім того, на території Тернопільської області станом на момент відкриття виконавчого провадження у позивача відсутнє будь-яке нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.09.2019 (а. с. 14).
При цьому, об'єкт лізингу (а саме: нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 12,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Романівка, Підволочинське шосе, 3А), що підлягав передачі стягувачу та є предметом договору фінансового лізингу від 16.09.2016 № 4К16086ЛИ, належить на праві власності АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.04.2019 (а. с. 16-17), поясненнями представника третьої особи (а. с. 74).
Суд також бере до уваги пояснення представника позивача про те, що ТзОВ «Капітон Компані» не здійснює господарської діяльності на території Тернопільської області, оскільки вказаний об'єкт лізингу перебуває у користування іншої особи ТзОВ «МАРАНТА ОІЛ», на підставі договору оренди від 27.08.2018 № 27/08-18 (а. с. 18-19), при цьому, інші учасники справи вказані обставини не заперечили та не спростували відповідними доказами.
Суд відхиляє покликання представника третьої особи Кузіна Є.В. на частину третю статті 24 Закону № 1404-VIII в обґрунтування правомірності оскаржуваних постанов, оскільки правовідносини щодо прийняття до виконання виконавчих документів врегульовані частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIII, якою чітко передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Суд також звертає увагу, що спірний виконавчий документ (виконавчий напис № 3391, виданий 16.08.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.) не є рішенням, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, позаяк у вказаному виконавчому документі йдеться не лише про вилучення майна, а й про стягнення з боржника 40000,00 грн. витрат за вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Крім того, суд не бере до уваги доводи представників третьої особи про те, що права боржника ТзОВ «Капітон Компані» внаслідок прийняття оскаржуваних постанов не порушені, оскільки порушення відповідачем правил територіальної діяльності приватних виконавців при відкритті виконавчого провадження мало наслідком неправомірне відкриття виконавчого провадження та винесення у межах такого виконавчого провадження інших постанов (в т. ч. постанови від 16.09.2019 про стягнення з позивача основної винагороди в сумі 1981961,40 грн.), якими порушені права позивача, у той час як боржник має право оскаржити в судовому порядку усі дії та рішення приватного виконавця, якими порушені права боржника.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2019 ВП № 60066652 винесена відповідачем з порушенням вимог частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII, частин першої, другої статті 25 Закону № 1403-VIII, оскільки відповідач прийняв до виконання виконавчий документ (виконавчий напис № 3391, виданий 16.08.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.) з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців. На думку суду, вказаний виконавчий документ відповідач повинен був повернути стягувачу без прийняття до виконання (як такий, що пред'явлений не за місцем виконання) протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII.
Відтак, з наведених вище мотивів та підстав, виходячи із наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2019 ВП № 60066652 належить задовольнити.
Крім того, оскільки суд дійшов висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2019 ВП № 60066652, що презюмує незаконність прийнятих в подальшому у межах такого виконавчого провадження рішень приватного виконавця, тому похідні позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 16.09.2019 ВП № 60066652 також підлягають до задоволення.
Разом з тим, на думку суду, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з винесення оскаржуваних постанов належить відмовити, оскільки саме постановами, а не діями щодо їх прийняття, порушені права позивача, а належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме прийняття судом рішення про визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач подав позовну заяву, що містить одночасно позовну вимогу майнового характеру (заявлена позовна вимога про скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 1981961,40 грн., тобто, рішення, яке впливає на майновий стан позивача, що передбачає сплату судового збору за максимальною ставкою в розмірі 19210,00 грн.) та дві самостійні вимоги немайнового характеру (заявлені позовні вимоги про визнання дій з винесення постанов протиправними та про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, що передбачає сплату судового збору в сумі по 1921,00 грн. за кожну вимогу окремо), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у загальному розмірі 23052,00 грн. (19210,00 грн. + 1921,00 грн. + 1921,00 грн. = 23052,00 грн.). Відповідно до платіжних доручень від 30.09.2019 № 132 (а. с. 2), від 15.10.2019 № 139 (а. с. 37-38), позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 23052,00 грн.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволено частково (тобто, задоволено позовну вимогу майнового характеру та одну позовну вимогу немайнового характеру, відмовлено у задоволенні позовної вимоги немайнового характеру), тому на користь позивача необхідно стягнути з відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 21131,00 грн. (19210,00 грн. + 1921,00 грн. = 21131,00 грн.).
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича від 16 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 60066652.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича від 16 вересня 2019 року про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 60066652.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича (48500, Тернопільська область, м. Чортків, вул. Степана Бандери, 34-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітон Компані» (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, ідентифікаційний код 39711908) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21131 гривня 00 копійок (двадцять одна тисяча сто тридцять одна гривня нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М.Валюх