м. Вінниця
07 жовтня 2020 р. Справа № 120/3587/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) до: Вінницького обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ - 08362793, вул. Д.Галицького, 31, м. Вінниця, 21036) про: визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача, що полягають у незастосуванні вимог п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при встановлені посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років при обчисленні розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018. На думку позивача, слід зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 із застосуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в якій зазначити відомості про посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2018, з 01.01.2019 та з 01.01.2020.
Ухвалою суду від 29.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та зазначено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
14.08.2020 стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, згідно з Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком № 1.
В лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) до Постанови КМУ №704 було внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 на відповідний коефіцієнт згідно з додатками № 1, 12, 13, 14.
Відтак, на думку відповідача, підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
Позивач з 01.01.2007 перебуває на обліку у Вінницькому обласному військовому комісаріаті та на пенсійному обліку в Головному управління ПФУ у Вінницькій області.
Позивач отримує пенсію у зв"язку із втратою годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262). Зазначена пенсія була нарахована та виплачувалась позивачу на підставі статті 36 Закону №2262 з 01.01.2007 у розмірі 40%, а з 01.01.2015 у розмірі 70% від грошового забезпечення її покійного чоловіка - штурмана вертолітного загону ОСОБА_2 , який загинув під час виконання обов"язків військової служби.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
02.07.2020 позивачу стало відомо, що пенсійним фондом на виконання постанови №103, їй зроблено перерахунок з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною аналогічною посадою, яку особа займала на день звільнення, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови №704.
Відповідно до повідомлення пенсійного фонду від 02.07.2020 №0200-0228-8/29163 було зазначено, що розрахунок пенсії позивача здійснювався із сум грошового забезпечення, а саме, посадовий оклад у розмірі 4930грн, оклад за військовим званням - 1270грн, відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 50%, що становить 3100грн.
Позивач стверджує, що у довідці відповідачем зазначено відомості про розмір посадового окладу, надбавка за звання та вислугу років, обраховані по розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти.
Натомість, за доводами позивача, для розрахунку слід було брати 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із Додатками 1, 13, 14, 16 до постанови КМУ №704, як то передбачено приміткою 1 додатку 1 та додатку 14 зазначеної постанови. Відтак, оскільки посадовий оклад розрахований не правильно, такі складаві як оклад за військове звання (підполковник) та процентна надбавка за вислугу років розраховані не вірно, бо останні показники є похідними від першого.
Через неправильний розрахунок складових грошового забезпечення, позивач звернулась до відповідача з проханням скласти нову довідку та подати її до ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Листом за вих №12/1854 від 15.07.2020 відповідач відмовив у складані та направлені такої довідки з мотивів того, що під час перерахунку керувався вимогами п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704. При цьому, нових списків від ГУ ПФУ у Вінницькій області для перерахунку пенсії не отримував.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Частиною 1 статті 9 Закону встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (частина 1 статті 15 Закону).
Згідно частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Водночас, на реалізацію частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
В редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 на день її прийняття пункт 4, який визначав порядок обчислення розміру посадових окладів та окладів за військове звання, містив норми, аналогічні зазначеним у примітках до додатків 1, 14, а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14".
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 було внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів від 30 серпня 2017 року №704, зокрема пункт 4 було викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14".
При цьому, у примітці 1 до Додатку 1 згаданої постанови зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Подібне за змістом правове регулювання містить й примітка до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".
Таким чином, аналіз наведених вище приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" свідчить про те, що розрахунки проводяться шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, що визначений Додатком 1 та Додатком 14.
Відповідно до наказу Міноборони України від 01.03.2018 № 90, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2018 р. за № 315/31767, "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України", додатку 13 до наказу Міністерства, встановлено схеми тарифних розрядів за основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України авіаційної ескадрильї (у тому числі окремої), визначено тарифний розряд Штурман (загону) - 23, що спростовує доводи позивача, яка вказує, що цей тарифний розряд становить 28.
Відповідно до Додатку 1 до постанови №704, тарифному розряду 23 установлено тарифний коефіцієнт 2,8.
Відповідно до примітки 1, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Відповідно до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, військовому званню капітан, капітан-лейтенант, капітан служби цивільного захисту, капітан внутрішньої служби, капітан податкової міліції відповідає тарифний коефіцієнт - 0,72
Відповідно до примітки в Додатку 14 вказаної вище постанови, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Водночас, 50% розміру мінімальної заробітної плати складає 1861,50 гривень.
За розрахунками позивача її посадовий оклад має розраховуватись із величини 1861,50 (50% розміру мінімальної заробітної плати)*2,8(тарифний коефіцієнт), що становить 5212,2грн, натомість у довідці зазначено 4930грн.; оклад за військове звання 1861,50*0,72 (тарифний коефіцієнт), що становить 1340 грн, а в довідці - 1270,00грн. Крім того, відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 50% буде становити (ПО+ВЗ)*50%, що становить 3276грн, на противагу зазначеній в довідці сумі 3100грн.
Таким чином, при проведенні розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням позивача слід виходити із розрахункової величини - 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, яка є більш вигідною для позивача, адже урядом не випадково у примітках до Додатку 1 та Додатку 14 застосовано словесну конструкцію «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року».
Такі ж висновки містяться і у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі №640/20875/18, постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі №160/9039/18, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року у справі №120/3549/19-а.
За наведених обставин, на переконання суду, обгрунтованоми є аргументи позивача щодо обчислення відповідачем розміру грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В досліджуваній ситуації, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ольсон проти Швеції", а саме, норма спеціального закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.
Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах "Вєренцов проти України", "Кантоні проти Франції").
Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28 липня 2020 року по справі № 120/1390/20-а зазначив, що нечіткість Постанови №704, коли Примітки до Додатків 1, 14 на які покликається позивач і які, не визнає відповідач, є в свою чергу частинами даного нормативно-правового акта, які представляють державно-владний припис, призначений для спеціального текстового або символічного підкреслення, має супровідний характер.
Виходячи з наведеного та згідно з усталеною практикою Європейського суду, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України", "G.G. та інші проти Болгарії").
Відтак, вимоги позивача про протиправність відмови відповідача у направленні до ГУ ПФУ у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виходячи із визначення розміру посадового окладу за розрядними тарифними сітками шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року є такими, що підлягають задоволенню.
З приводу тверджень позивача на наявність підстав для оформлення та направлення до пенсійного органу довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2019 року, та станом на 01.01.2020, то суд вказує, що оскільки у примітках до Додатку 1 та Додатку 14 застосовано словесну конструкцію «але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, то наявні підстави і для задоволення цієї частини вимог.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені обставини справи, що суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у направленні до ГУ ПФУ у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виходячи із визначення розміру посадового окладу за розрядними тарифними сітками шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку з 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 пенсії, виходячи із її складових, а саме розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, вирахуваних з урахуванням мінімально встановленого розміру 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Відповідно до п. 30 рішення ЄСПЛ у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За наведених вище обставин та висновків, враховуючи те, що відповідачем не було доведено правомірності своїх дій у правовідносинах, з приводу яких подано позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, а інших витрат не заявлено, відтак судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у направленні до ГУ ПФУ у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за розрядними тарифними сітками шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Зобов"язати Вінницький обласний військовий комісаріат підготувати та подати у встановленому порядку до ГУ ПФУ у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку з 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 пенсії, виходячи із її складових, а саме розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, вирахуваних з урахуванням мінімально встановленого розміру 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстраціїпровулок АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ); Вінницький обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ - 08362793, вул. Д.Галицького, 31, м. Вінниця, 21036)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (07.10.2020)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна