ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
07 жовтня 2020 року Справа № 923/575/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех", м. Пологи, Запорізька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Зоря плюс", с.Кучерявоволодимирівка, Чаплинський район, Херсонська область
про стягнення заборгованості у сумі 520516,56 грн.
представники сторін не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інагротех" (код ЄДРПОУ 40635925) звернулось до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зоря плюс" (код ЄДРПОУ 33172420) про стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі - 520 516,56 грн., з яких 500 000 грн. - основного боргу, 4 410,00 грн. - індексація основного боргу на індекс інфляції, 16 106,56 грн. - три процента річних.
Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором. Так позивач зазначає, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по поверненню наданих коштів не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, тому його дії є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив виконання. У зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виник борг, який на сьогоднішній день є не погашеним.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2020, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22 червня 2020 відкрито провадження у справі № 923/575/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 16 липня 2020 о 10:30.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16 липня 2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 08.09.2020 об 11:00 год.
Ухвалою від 08.09.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/575/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.10.2020.
Представник відповідача у судові засідання 16.07.2020, 08.09.2020, 07.10.2020 не з'явився, повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідачем відзиву на позовну заву не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже, не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення
Дослідивши матеріали справи, суд
встановив:
06.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інагротех" (далі по тексту Позивач, Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зоря плюс" (далі - Відповідач, Позичальник) було укладено Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі-Договір).
Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.
Таким чином, Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову позику, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти в порядку та на умовах передбачених даним Договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору, безвідсоткова фінансова позика надається в національній валюті України в межах суми 500 000,00 (п'ятсот тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ.
Пунктом 3.1. Договору, сторони визначили, що поворотна безвідсоткова фінансова позика підлягає поверненню до 07.05.2019 року, включно з дня перерахування платежу.
Факт надання відповідачу поворотної фінансової безвідсоткової позики, платіжним дорученням № 895 від 06.05.2019 на суму 500 000 (п'ятсот тисяч гривень 00 коп.) грн.
Позивач зазначає, що в порушення умов Договору, відповідач у визначені терміни отриману позику своєчасно не повернув та станом на 03.06.2020 має заборгованість перед позивачем в сумі 500 000 (п'ятсот тисяч гривень 00 коп.) грн. по терміну виникнення заборгованості 08.05.2019.
З метою досудового врегулювання спору 22.04.2020 Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 21/04/3 від 21.04.2020 про сплату заборгованості за Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, в якій просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зоря плюс" сплатити суму боргу в розмірі 520 837,89 грн. Проте вказана претензія залишена Відповідачем без реагування.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір позики.
Зокрема, згідно з приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором позики Позичальник зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару у встановлений договором строк.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом" (частина 1); "Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином" (частина 7).
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 500 000 грн. (п'ятсот тисяч гривень 00 коп.) грн. є обґрунтованими.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу 4 410,00 грн. індексації основного боргу на індекс інфляції та 3% річних в сумі 16 106,56 грн.
Здійснивши перевірку правильності зазначених нарахувань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Зоря плюс" (код ЄДРПОУ 33172420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагротех» (код ЄДРПОУ 40635925) заборгованість в сумі 520 516,56 грн., з яких 500 000 грн. - основного боргу, 4 410,00 грн. - індексація основного боргу на індекс інфляції, 16 106,56 грн. - три відсотка річних та судові витрати в сумі 7 808,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України).
Дата складання повного тексту рішення - 08.10.2020.
Суддя В.П.Ярошенко