ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
05 жовтня 2020 року м.Херсон Справа № 923/580/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., за участю секретаря судового засідання Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного акціонерного товариства "ВОЛНА 1" (ідентифікаційний код юридичної особи 03785444, м.Генічеськ)
до Відповідача: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (ідентифікаційний код юридичної особи 05396638 м.Херсон)
про визнання протиправної перевірки та рішення про застосування штрафних санкцій
за участі представників сторін:
від позивача - Опаренко О.В., довіреність від 12.02.20, дійсна до 12.02.21
від відповідача - юрисконсульт Литовський І.С., трудовий договір від 26.12.2019, витяг з наказу № 54-к від 22.01.2014р.
До Господарського суду Херсонської області 16.06.2020р. надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Волна-1" м.Генічеськ до АТ «Херсонобленерго» про визнання протиправної перевірки та рішення про застосування штрафних санкцій, якою позивач просить визнати протиправними та скасувати акт про порушення від 09.04.2020 №134554, протокол комісії з розгляду акту про порушення від 19.05.2020р. №289 та додатковий рахунок №1200 за березень 2020 р. по акту №134554 на суму 570725,92 грн., які складені відповідачем.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2020р. справу передано до розгляду судді Пінтеліній Т.Г.
Ухвалою від 22.06.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.
06.07.2020р. у встановлений строк, позивач надав до суду заяву про усунення недоліків, а саме надіслав до суду докази сплати судового збору у розмірі 4204,00грн. (платіжне доручення № 45 від 30.06.2020), також до заяви додано примірник оригіналу акту про порушення №134554 від 09.04.2020р., а також належним чином засвідчені копії доданих до позову письмових доказів, докази направлення відповідачу.
Ухвалою від 10.07.2020р. суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження, призначив розгляд справи у підготовчому провадженні на 06.08.2020, викликав представників сторін. Запропонував відповідачу надіслати (надати) до суду: відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії реєстраційних документів - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Зобов'язав відповідача АТ "Херсонобленерго" надати до суду докази, а саме оригінали наступних документів: акт про порушення від 09.04.2020р. №134554, протокол комісії з розгляду акту про порушення від 19.05.2020р. №289, додатковий рахунок №1200 за березень 2020р. по акту №134554 на суму 570725,92 грн. Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року. Копію ухвали надіслано сторонам у справі.
31.07.2020р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов (вих.№07/08-01324 від 31.07.2020), з відповідним обґрунтуванням, за яким відповідач просить відмовити у задоволенні позову. До відзиву додані копія витягу зі статуту, копія виписки з ЄДР, копія трудового договору, копія витягу з наказу, копія акту про порушення №134554 від 09.04.2020, а також докази надсилання відзиву з додатками.
06.08.2020р. відповідачем до суду направлено копію довіреності від 10.01.2018 щодо повноважень Яворського М.В. у ПАТ "Волна".
В судовому засіданні 06.08.2020 в зв'язку із одержанням позивачем відзиву напередодні, оголошено перерву в підготовчому засіданні для підготовки заперечень до 21.08.2020.
21.08.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, з відповідним мотивуванням та доказами направлення відповідачу.
Окрім цього, 21.08.2020 до суду від відповідача (вих.№07/08-01384) надійшли заперечення на відповідь на відзив, з відміткою про вручення позивачу.
В судовому засіданні 21.08.2020 оголошено перерву до 07.09.2020р.
Ухвалою від 07.09.2020р. підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 05 жовтня 2020 року. Копію ухвали надіслано учасникам справи.
У судовому засіданні 05.10.2020р. ухвалено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини: ПРАТ «Волна 1», на підставі відповідного договору, є споживачем електричної енергії, постачальником якої є відповідач - АТ «Херсонобленерго». 09.04.2020 року працівниками відповідача у складі комісії, без будь - яких попереджень позивача проведено перевірку, за наслідками якої складено акт про порушення № 134554 від 09.04.2020р. Перевірка проводилася на об'єкті «свиноферма», який належить позивачу та розташований в селі Червоне, Генічеського району, Херсонської області. Згідно акту про порушення встановлено, начебто, порушення позивачем п. 2 підп. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме, пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих осіб, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії). Як вказано в акті перевірки, під час її проведення був присутній представник позивача - громадянин Яворський М.В., який і поставив свій підпис в акті перевірки без заперечень. В подальшому, 19.05.2020 року відповідачем проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення від 09.04.2020 року № 134554, про що складено протокол № 289. На засідання комісії представники позивача не були запрошені, через що були позбавлені свого права на захист та можливість викласти свої доводи та довести безпідставність претензій відповідача. Відповідно до висновків комісії було констатовано порушення позивачем ПРРЕЕ: «Пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих осіб, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії)», а також виставлено додатковий рахунок № 1200 за березень 2020 року по акту № 134554 на суму 570725,92 грн. (вартість, начебто, спожитої необлікованої електричної енергії по об'єкту «свиноферма»). Усі перелічені вище документи (акт про порушення, протокол засідання комісії, рахунок, супровідний лист на адресу позивача від відповідача, отримані позивачем 03.06.2020 року засобами поштового зв'язку, що підтверджується конвертом. Під час проведеного відповідачем контрольного (перевірочного) заходу позивача 09.04.2020р. та при розгляді комісією відповідача акту про порушення від 09.04.2020р., з боку відповідача, як вважає позивач, були допущені грубі порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.
Позивач вважає, що відповідачем були допущені правопорушення, які роблять перевірку та висновки комісії і виставлений рахунок протиправними та такими, що мають бути скасовані в судовому порядку. Так, в порушення вимог підп. 8.2.5. п. 8.2. Правил контрольний захід проводився без участі представника споживача. За твердженням позивача, йому не було нічого відомо про проведення перевірки 09.04.2020, його ніхто не попереджав. Більш того, перевірка була проведена в с.Червоне без участі жодного представника споживача. Вказана ж в акті особа ( ОСОБА_1 ) не є працівником позивача та не був ним уповноважений на допуск до перевірочного заходу. Крім того, представники енергопостачальника при проведенні перевірочного заходу особу ОСОБА_1 не встановлювали. Докази того, що ОСОБА_1 не є працівником позивача додаються.
Таким чином, вказаний перевірочний захід вже не може вважатися належним та об'єктивним. Жодної фото - відео фіксації виявлених порушень не проводилося, що також ставить під сумнів сам факт можливих порушень. Копія акту (неналежної якості) про порушення позивач, в порушення встановлених строків, отримав лише 03.06.2020 року. У порушення наведеного пункту Правил представниками відповідача не було роз'яснено право споживачу робити свої зауваження та надавати докази на підтвердження свої позиції про відсутність правопорушення. В порушення підп. 8.2.6. п. 8.2. Правил позивач не був попереджений про дату та час засідання комісії з розгляду акту про порушення. Згідно підп. 8.4.4. п. 8.4. Правил факт, вказаний в акті про порушення від 09.04.2020р. має бути підтверджений експертизою, проведеною відповідною спеціалізованою організацією, яка має на це право відповідно до законодавства. Такого висновку не існує, що також свідчить про незаконність протоколу засідання комісії від 19.05.2020р. № 289 та виставленого до оплати рахунку.
Окрім цього, у поданій відповіді на відзив позивач спростовує твердження зазначені у відзиві відповідача та зазначає, що в силу ст.5 ГПК України позивач має право використовувати будь-який спосіб захисту, який не суперечить закону, а також зазначає про те, що подана відповідачем копія довіреності на ОСОБА_1 підтверджує той факт, що повноваження останнього вже закінчились і він не був працівником позивача і не міг бути присутнім під час перевірки.
Зважаючи на вищевказані обставини позивач наголошує, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами порушень у діях позивача при прийнятті рішення комісії по розгляду акта №134554 від 09.04.2020р. про порушення ПРРЕЕ у споживача, що оформлене протоколом №289 від 19.05.2020р., про нарахування обсягу не облікованої електроенергії на суму 570725,92 грн., що є підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.
Представник позивача під час судового розгляду справи по суті 05.10.2020р. (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на наступні обставини:
Щодо вимоги про визнання протиправними та скасування акта про порушення від 09.04.2020 р. №134554, відповідач вказує, що такий спосіб захисту порушеного права не передбачено чинним законодавством, оскільки відповідно до частини другої статті 20 ГК України акт про порушення не є актом в розумінні статті 20 ГК України, оскільки лише фіксує виявлені порушення і відповідно до пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії є підставою для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків.
У висновку вважають, що позовна вимога про визнання недійсним акта про порушення ПРРЕЕ не відповідає встановленим способам захисту прав, що виключає підстави для задоволення позову в цій частині.
Щодо вимоги про скасування протоколу комісії з розгляду акт про порушення від 19.05.2020 р. №289 та додаткового рахунку №1200 за березень слід зазначити, що відповідно до судової практики, в обґрунтування права оскаржити рішення комісії як акт ненормативної дії (індивідуальний акт) в порядку ст. 20 ГК України колегія судів Великої палати Верховного суду у справі №910/17955/17 посилалась на положення ПКЕЕ.
З викладеного відповідач у висновку вважає, що:
1) На відміну від п. 6.42 ПКЕЕ, положеннями ПРРЕЕ прямо не передбачено права Споживача оскаржувати рішення комісії оформленого протоколом у суді.
2) На відміну від ПКЕЕ положеннями ПРРЕЕ у разі не оскарження Споживачем рішення комісії не передбачено обов'язку Споживача оплачувати визначену вказаним рішенням суму боргу чи право «Херсонобленерго» припиняти постачання електричної енергії.
Дані обставини свідчать про відсутність у рішенні комісії оформленого протоколом по розгляду Акта про порушення ПРРЕЕ ознак акта ненормативного характеру (індивідуального акта) прийняття якого порушує права та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Стосовно доводів на які посилається Позивач щодо відсутності уповноваженої особи при складанні акта про порушення, АТ “Херсонобленерго” на спростування зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 12), 13) п. 5.5.5. ПРРЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний: забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу), відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.
Пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу. Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). Так, додатком №8 ПРРЕЕ встановлено типову форму бланка Акта про порушення.
Відповідно до п. 11 вказаного бланку визначено графу в якій Споживачу повідомляються відомості щодо місяця та часу проведення комісії по розгляду Акта про порушення.
Відповідно до змісту Акта про порушення №134554 від 09.04.2020 р. що перевірка була проведена в присутності енергетика ОСОБА_1 , який і допустив до перевірки на об'єкт “Свиноферма”. Крім того, в п.11 вказаного Акта було повідомлено, що на засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. Комісія буде проводити засідання 19.05.2020 р. о 14:00 год. за адресою: м. Херсон, вул. Пестеля, 5 АТ ХОЕ кабінет по розгляду актів.
Відповідач вказує, що очевидним є те, що акт про порушення підписано енергетиком, який і допустив до перевірки персонал оператора системи, відповідно акт про порушення №134554 від 09.04.2020 є дійсним, оскільки позивача було належним чином повідомлено про проведення комісії по розгляду акту. Зі змісту супровідного листа №37/06-028712 від 29.05.2020 АТ «Херсонобленерго» направило позивачу тільки рахунок на сплату завданих збитків 570725,92 грн. та протокол засідання комісії по розгляду акту №134554 від 09.04.2020р., які позивач отримав 03.06.2020, як і зазначає у позові. В свою чергу акт про порушення позивачу не направлявся поштою. Таким чином, стає очевидним, що копію акту, яку позивач додав до позову, він фактично отримав від ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник відповідача під час судового розгляду справи по суті 05.10.2020р. (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові та у запереченні на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 09.04.2020р. Генічеським РЕМ АТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" складено акт про порушення №134554, у якому зазначено наступний зміст порушення: "порушено облік електричної енергії: п 5.5.5 п.п. 8 ПРРЕЕ відсутня пломба ОСР АТ "Херсонобленерго" №27756119, яка закривала доступ до первинних кіл вузла засобу вимірювальної техніки. Споживач з приводу відсутності пломби до Генічеського РЕМ не звертався. Акт складено згідно п. 8.2.4, п. 8.2.5 ПРРЕЕ".
Вказане порушення було виявлено в присутності представника споживача енергетика ОСОБА_1 та зафіксовано в Акті про порушення №134554 від 09.04.2020 року,який був підписаний з боку представників оператора системи АТ "Херсонобленерго" трьома представниками, а саме: начальником Петровим О.В., посвідчення 3528, начальником Генічеського РЕМ Васіним В.В. посвідчення 3464 та інспектором Корж О.О., посвідчення 3686. З боку Споживача Акт підписано енергетиком ОСОБА_1 без зауважень.
Як вбачається із оскаржуваного акту про порушення, АТ "Херсонобленерго" під час здійснення перевірки електроустановок Споживача здійснювало фотофіксацію виявленого порушення, про що зазначено на 4 аркуші Акту про порушення №133415 (п.8.2.5 ПРРЕЕ).
Судом встановлено, що в п.11 Акту Споживача повідомлено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 19.05.2020р. о 14год. 00 хв. За адресою: м.Херсон, вул. Пестеля, 5, АТ ХОЕ, кабінет по розгляду актів.
19.05.2020р. комісією Генічеського РЕМ АТ "Херсонобленерго" проведено засідання по розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії №134554 від 09.04.2020 р.
Відповідно до протоколу №289 від 19.05.2020р. комісія постановила - "Акт порушення ПРРЕЕ №134554 від 09.04.2020р. складено з дотриманням вимог Правил роздрібного ринку, розрахунок провести згідно пункту 8.4.10 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018р. №312. Надати споживачу рахунок на сплату за необліковану електричну енергію по акту порушення ПРРЕЕ №134554 від 09.04.2020р.".
Засідання комісії проводилося за відсутності представника споживача, який, в свою чергу, був повідомлений про місце, час і дату засідання комісії.
На підставі зазначеного, Споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п.8.4.10 ПРРЕЕ в розмірі 233306 кВт/год на суму 570725,92 грн., яке оформлене Протоколом №289 від 19.05.2020р. (а.с.7), виставлено додатковий рахунок №1200 за березень 2020р. по акту №134554 на сплату за необліковану електричну енергію, строк оплати 30 днів.
Сторони не заперечували проти того факту, що між сторонами існують договірні відносини щодо постачання електричної енергії на об'єкті позивача «Свиноферма», що розташований в селі Червоне, Генічеського району, Херсонської області, дозволена потужність споживання відповідно до умов Договору 112 кВт.
Як вбачається із доданої до матеріалів справи довідки ПрАТ «Волна 1» за вих.№14 від 12.06.2020р. товариство підтверджує, що грн ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 на даний час не є працівником їх підприємства. Трудові відносини були припинені у 2019 році.
Таким чином, спираючись на дану довідку, позивач вважає, що дії відповідача не можуть вважатися належними та об'єктивними.
Зі змісту супровідного листа №37/06-028712 від 29.05.2020 вбачається, що АТ «Херсонобленерго» направило позивачу рахунок на сплату завданих збитків 570725,92 грн. та протокол засідання комісії по розгляду акту порушення, які позивач отримав 03.06.2020, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.
Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Відповідно до частини першої статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами першою - третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини другої статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною першої статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
В силу вимог ст.610, ст.525 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦK України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ, Правила) та визнано такою, що втратила чинність з 11.06.2018р. постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією".
Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
За змістом підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Аналогічні приписи містилися у підпункті 26 пункту 10.2 ПКЕЕ.
Пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ПрАТ «Волна 1» зауважує наступне: 1) що товариству не було нічого відомо про проведену перевірку, а сама перевірка проходила за адресою с.Червоне, Генічеського району, без участі жодного представника споживача, що є порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії; 2) вважають, що порушено п.8.2.6. Правил, оскільки позивача не було повідомлено про дату та час засідання комісії з розгляду акту про порушення; 3) згідно підп. 8.4.4. п. 8.4. Правил факт, вказаний в акті про порушення від 09.04.2020р. має бути підтверджений експертизою, проведеною відповідною спеціалізованою організацією, яка має на це право відповідно до законодавства.
Проте, суд критично ставиться до вказаних тверджень позивача, оскільки в Акті про порушення №134554 від 09.04.2020 р. чітко зазначено, що перевірка була проведена в присутності енергетика ОСОБА_1 , який і допустив до перевірки на об'єкт ПрАТ «Волна 1» “Свиноферма”.
Належних доказів в підтвердження того, що вказана особа - енергетик ОСОБА_1 не є працівником товариства, як-наприклад завірені нотаріусом покази свідка ОСОБА_1 , належним чином завірена копія наказу про звільнення даного працівника, позивачем до суду не надано.
Так, за приписами ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Подана позивачем до суду довідка №14 від 12.06.2020 про те, що даний громадянин ОСОБА_1 на даний час не є працівником підприємства, не може бути розцінена судом як належний доказ, оскільки викликає сумніви стосовно того, яким чином ця особа перебувала на об'єкті підприємства «Свиноферма», будучи не працівником товариства, при цьому надала доступ представникам відповідача до проведення перевірочних заходів.
Крім того, суд критично розцінює дану довідку і тому, що копія акту про порушення №134554 від 09.04.2020, яку позивач надав до суду, не направлялась відповідачем товариству, як стверджує позивач, яку ПрАТ «Волна 1» отримало нібито 03.06.2020р., оскільки із супровідного листа №37/06-028712 від 29.05.2020 АТ «Херсонобленерго» вбачається, що останнє направляло позивачу тільки рахунок на сплату завданих збитків 570725,92 грн. та протокол засідання комісії по розгляду акту порушення. Таким чином, виникає ґрунтовне питання, яким чином позивач отримав копію акту про порушення від 09.04.2020р., якщо жодного його представника не було та не знаходилось під час проведення перевірочного заходу, а гр.-н ОСОБА_1 , в свою чергу, не був енергетиком ПрАТ «Волна 1».
Таким чином, даний доказ не може бути врахований при розгляді даної справи.
Твердження позивача про те, що в порушення п.8.2.6. Правил, його не було повідомлено про дату та час засідання комісії з розгляду акту про порушення, спростовується пунктом 11 Акту про порушення №134554 від 09.04.2020р., в якому зазначено, що на засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа, вказано, що комісія буде проводити засідання 19.05.2020 р. о 14:00 год. за адресою: м. Херсон, вул. Пестеля, 5 АТ ХОЕ кабінет по розгляду актів.
За наведеного суд констатує, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами законність відсутності пломби №27756119, яка закривала доступ до первинних кіл вузла засобу вимірювальної техніки, встановленої на об'єкті позивача.
Щодо тверджень позивача, що згідно підп. 8.4.4. п. 8.4. Правил, факт, вказаний в акті про порушення від 09.04.2020р. має бути підтверджений експертизою, проведеною відповідною спеціалізованою організацією, яка має на це право відповідно до законодавства, суд зауважує наступне.
Відповідно до п.2.3.4 глави 2.3 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, які набрали чинності з 11.06.2018р., відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами (абз.2, 3 п.2.3.3 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ).
Підпунктом 8 п.5.5.5 ПРРЕЕ на Споживача покладено обов'язок забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Згідно п.7.4 Розділу 6 Кодексу комерційного обліку (в редакції до 20.03.2020р.), ЗВТ (засіб вимірювальної техніки) має бути опломбований на затискній кришці пломбою ППКО (постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії). Пломби з тавром ППКО мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелі і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, усі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Суд зауважує, що відповідно до Акту про порушення №134554 від 09.04.2020р. представниками Генічеського РЕМ АТ "Херсонобленерго" було виявлено відсутність пломб оператора системи розподілу, що само по собі вже є порушенням ПРРЕЕ, у разі виявлення якого представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії складається акт про порушення та здійснюється визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, яка підлягає оплаті.
Відповідно до приписів п. 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ, кошти за не обліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за не обліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості не облікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості не облікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості не облікованої електричної енергій, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості не облікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Відповідно до пункту 8.4.1 ПРРЕЕ, Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Матеріали справи не містять такого письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб.
Відповідно до 8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позивач не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідач під час прийняття рішення оформленого протоколом №289 від 19.05.2020, порушив його права чи майнові інтереси, в силу також і того, що вартість не облікованої електричної енергії, донарахована в порядку ПРРЕЕ на підставі відповідного рішення комісії, може бути оплачена споживачем тільки за наявності його волі.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, вказані вище аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
При цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до п.8.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
ПрАТ «Волна 1» не доведено, що порушення ПРРЕЕ виникло не з його вини та/або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Доказів своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення позивачем оператора системи - відповідача про виявлений ним факт відсутності пломби № 27756119 матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Зважаючи на все вищевикладене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, необґрунтованості та неправомірності позовних вимог позивача, а відтак вони не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн., покладаються на позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати в сумі 4204,00 грн. судового збору покласти на позивача Приватне акціонерне товариство «Волна 1».
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 07.10.2020р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна