про залишення позову без розгляду
29 вересня 2020 року Справа № 915/412/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 14360570)
адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027
адреса представника: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094
до відповідача Фізичної особи-підприємця Кузнецова Сергія Володимировича, АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення коштів в розмірі 16 207, 67 грн.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
До господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Кузнецова Сергія Володимировича заборгованість за договором № б/н від 03.03.2011 року в загальному розмірі 16 207, 67 грн. (1 756, 89 грн. - заборгованість за кредитом; 6 443, 80 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7 722, 40 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 284, 58 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем ФОП Кузнецовим С.В. зобов'язань за договором б/н від 03.03.2011 року, який за своєю правовою природою є договором банківського обслуговування та складається із Заяви про відкриття поточного рахунку, Умов та Тарифів Банку. Відповідно до договору відповідачу було відкрито кредитний ліміт. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 2 900 грн. Проте, відповідачем порушено взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 639 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, Умовами та правилами надання послуги з урахуванням Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі взірцями підписів та відтисків печатки.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без зазначення дати судового засідання. Встановлено, що про дату, час та місце проведення судового засідання у цій справі, а також про строки подачі заяв по суті спору (ст. 161 ГПК України) та вчинення інших процесуальних дій учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.08.2020 року призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 29.09.2020 року.
В судовому засіданні 29.09.2020 судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 4, 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Судом встановлено наступне. Як вказано вище, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.08.2020 року призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 29.09.2020 року. Явку сторін визнано обов'язковою. Встановлено позивачу подати суду читабельну копію заяви про відкриття поточного рахунку та картку зі взірцями підписів та відтиску печатки, копія якої долучена до позовної заяви.
Зобов'язано позивача подати суду докази направлення документів на адресу відповідача.
Сторони явку повноважних представників в судове засідання 29.09.2020 року не забезпечили.
Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (арк. 62-64).
Причини неявки представника позивача суду не повідомлено.
Вимоги ухвали суду від 31.08.2020 року позивачем не виконано. Причини невиконання вимог суду не повідомлено.
Жодних клопотань про розгляд справи за відсутності позивача або повідомлень позивача про неможливість забезпечення явки представника до суду не надходило.
Ухвала господарського суду Миколаївської області від 31.08.2020, надіслана на адресу відповідача Фізичної особи-підприємця Кузнецова Сергія Володимировича, АДРЕСА_1 , повернута до суду відділенням поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (арк. 65-68).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З наведеної процесуальної норми слідує, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду від 23.08.2019 року по справі № 910/13094/17).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 03.03.2011 року відповідачем ФОП Кузнецовим С.В. підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, що разом складають договір банківського обслуговування.
Позивачем заявлена до стягнення заборгованість в розмірі 16 207, 67 грн., з яких: 1 756, 89 грн. - заборгованість за кредитом, 6 443, 80 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 722, 40 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 284, 58 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
До матеріалів позовної заяви позивачем подано суду копію заяви про відкриття поточного рахунку картку із взірцями підписів та відтиску печатки, з якої неможливо встановити викладену в ній інформацію, оскільки подана заява є нечитабельною, що унеможливлює перевірку.
Також, до матеріалів позовної заяви позивачем подано суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг, з якого, крім того, неможливо встановити в який період часу діяла вказана редакція, чи підписувалась (погоджувалась відповідачем).
Судом було встановлено позивачу строк для подання читабельної копії заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі взірцями підписів та відтиску печатки. Вимог суду позивачем не виконано, доказів наявності поважних причин невиконання вимог суду не подано. Вказані документи необхідні для розгляду справи. Вказаний документ необхідний для розгляду справи, оскільки фактично виконання позичальником зобов'язань з повернення кредиту, процентів за користування кредитом, порядок та строки їх сплати відбувається відповідно до умов договору (в спірному випадку, як зазначає позивач, заява й Умови та правила надання банківських послуг), а розгляд судом спору та перевірка відповідних позовних вимог і нарахувань входить безпосередньо до предмету спору у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що нез'явлення представника позивача в судове засідання, явку якого судом визнано обов'язковою, перешкоджає вирішенню спору з огляду на наступне. Так, позивачем подано до матеріалів справи нечитабельну копію заяви про відкриття поточного рахунку картку із взірцями підписів та відтиску печатки (арк. 17), з якої неможливо встановити викладену в ній інформацію, в тому числі номера рахунків. У банківських виписках, доданих до позовної заяви, всі номера рахунків різні. В поданому позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунку заборгованості (арк. 29) позивачем за період з 04.03.2011 року по 30.06.2011 року до суми зазначеної в колонці «Залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту)» включено суми сплачених процентів (колонка "Сплачено процентів"). Матеріали справи не містять будь-яких пояснень щодо підстав для такого зарахування коштів. Натомість, починаючи з 30.06.2011 року нарахування «Залишку простроченої заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту)» та «Загального залишку заборгованості за процентами» здійснюється окремо. Із наданого позивачем розрахунку (арк. 29) вбачається нарахування пені на комісію, проте, не зазначено правової підстави для такого нарахування. З поданої суду нечитабельної копії Заяви неможливо встановити чи погоджено сторонами нарахування пені та в якому розмірі, а також в якому розмірі погоджено відсотки за користування коштами тощо. В поданій до матеріалів справи довідці про розміри встановлених кредитних лімітів, підписаної юрисконсультом Савіхіною А. М., вказано про встановлення кредитних лімітів з 03.03.2011 в розмірі 2 900 грн., а з 23.03.2011 в розмірі 2800 грн. (арк. 28), що не відповідає викладеному в розрахунку.
Суд також зазначає, що ухвалою суду від 31.08.2020 року розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 29.09.2020 року. В силу приписів ст. 80 ГПК України докази у справі подаються безпосередньо до суду до розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшла висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19).
За результатами розгляду вищевказаної справи Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила наступні висновки (п. 8 вищевказаної постанови): "Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи".
Судом у даній справі встановлено, що позивач був належним чином завчасно 07.09.2020 та 09.09.2020 повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак повноважний представник позивача у судове засідання, призначене на 29.09.2020, не з'явився. При цьому позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.
Разом із позовною заявою позивачем додано клопотання (вх. 4428/20 від 09.04.2020 року), в якому позивач просив суд розглянути позов в порядку спрощеного позовного провадження без виклику. При цьому, суд зазначає, що подане клопотання було розглянуто під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. Так, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2020 року вирішено відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного в судовому засіданні з викликом сторін. Ухвалою суду від 31.08.2020 року призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 29.09.2020 року та явку сторін визнано обов'язковою.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов'язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов'язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов'язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Судом враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до господарського суду із аналогічним позовом після усунення недоліків. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. В спірному випадку обставини справи та неявка представника позивача свідчать про неможливість розгляду справи за поданими самим позивачем документами. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.
Враховуючи, що позивачем не подано витребуваних судом доказів, а також пояснень щодо неможливості їх надання, що унеможливлює розгляд справи, враховуючи неявку представника позивача в судове засідання без поважних причин (без повідомлення причин), неможливість вирішення спору за наявними матеріалами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов'язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до відповідача Фізичної особи-підприємця Кузнецова Сергія Володимировича про стягнення коштів в розмірі 16 207, 67 грн. залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-257 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України
Повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2020 року.
Суддя Е.М. Олейняш