ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2020Справа №910/8884/20
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг"
про стягнення 24 556,50 грн.,
У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення 24 556,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №7575а0дк від 16.01.2020 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Hyundai Santa FE, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/002647453, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків у розмірі 24 556,50 грн. покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2020 відкрито провадження у справі №910/8884/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Вказана ухвала суду від 26.06.2020 була надіслана відповідачу 01.07.2020 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105474404974 дана ухвала вручена відповідачу 03.07.2020.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 26.06.2020 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Пунктом 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на дату постановлення даної ухвали) передбачалось, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Однак, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, зокрема, було викладено пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в новій редакції.
Відповідно до чинної редакції пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Тобто, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2020 у справі №910/8884/20 строк на подання Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" відзиву закінчився 05.08.2020 (включно).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
16.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №7575а0дк (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 18 Договору строк його дії встановлено з 16.01.2020 по 15.01.2021.
21.01.2020 близько 17 год. 50 хв. біля буд. 103 по вул. Світлогірська в м. Кривий Ріг сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого за Договором автомобіля Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_1 , та автомобіля Hyundai Santa FE, державний номер НОМЕР_2 , а саме: ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Santa FE, перед початком руху не переконалась в безпечності своїх дій, внаслідок чого скоїла наїзд на автомобіль Toyota RAV4, припаркований під керуванням водія ОСОБА_1 , у зв'язку з чим обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Крім того, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Santa FE, в порушення встановлених правил залишили місце ДТП.
Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою №3020022359269791 про дорожньо-транспортну пригоду.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 2.10, 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 29.01.2020 у справі №214/556/20, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку з зверненням ОСОБА_1 до страховика за Договором із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 23.01.2020, позивачем на підставі страхового акту №ARX2539342 від 04.02.2020, розрахунку страхового відшкодування, здійсненого з урахуванням виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмаз Сістем" (СТО) рахунку №КС-01476 від 23.01.2020 на суму 26 556,50 грн., ремонтної калькуляції №1.003.20.0 від 23.01.2020, виконано свої зобов'язання за Договором та здійснено відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів (на рахунок СТО) у сумі 26 556,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №639 510 від 05.02.2020.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 29.01.2020 у справі №214/556/20 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Hyundai Santa FE, державний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_2 .
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Hyundai Santa FE, державний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 , встановлена у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи (з наданого позивачем витягу з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України) цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Hyundai Santa FE, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/002647453.
Наведеним договором (поліс №АО/002647453) передбачено, що франшиза становить 2 000,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн.
Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 21.01.2020.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
На підтвердження розміру витрат, завданих внаслідок спірної ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду страховий акт №ARX2539342 від 04.02.2020, акт огляду транспортного засобу (дефективна відомість) від 23.01.2020, ремонтну калькуляцію №1.003.20.0 від 23.01.2020, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмаз Сістем" (СТО) рахунок №КС-01476 від 23.01.2020 на суму 26 556,50 грн. та платіжне доручення №639 510 від 05.02.2020 на суму 26 556,50 грн. з призначенням платежу - страхове відшкодування згідно акту №ARX2539342, ОСОБА_1 , рах. №КС-01476 від 23.01.2020 без ПДВ.
З аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.
Пунктом 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Відповідно до Свідоцтва серії НОМЕР_3 про державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2018 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 - ми років, а тому коефіцієнт фізичного зносу дорівнював нулю.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
У суду відсутні будь-які підстави вважати, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмаз Сістем" не було виконано відновлювального ремонту застрахованого за Договором автомобіля після одержання від позивача суми коштів, необхідної для такого ремонту.
Судом враховано, що позивачем заявлено до стягнення суму матеріального збитку з урахуванням податку на додану вартість (хоча в платіжному дорученні №639 510 від 05.02.2020 і зазначається, що оплата коштів здійснена без ПДВ). Такі висновки суду базуються на тому, що сума, перерахована згідно платіжного доручення №639 510 від 05.02.2020 дорівнює сумі, зазначеній у рахунку №КС-01476 від 23.01.2020, а в останньому вказано, що вартість робіт з ремонту автомобіля Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням вартості матеріалів з ПДВ складає 26 556,50 грн., а без ПДВ - 22 130,42 грн.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (надалі - "ПДВ"). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/171/17.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз Сістем" (індивідуальний податковий номер 359277304813) є платником податку на додану вартість з 10.07.2008, що підтверджується даними реєстру платників ПДВ, які міститься на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv.
Відтак, керуючись п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд приходить до висновку про правомірність включення до виплаченого страхувальнику за Договором страхового відшкодування суми податку на додану вартість у розмір 4 426,08 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 26 556,50 грн.
Враховуючи визначені полісом №АО/002647453 розмір франшизи - 2 000,00 грн. та ліміт відповідальності за шкоду майну - 130 000,00 грн., встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, право на відшкодування якого перейшло до позивача, - 26 556,50 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 556,50 грн.
З метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування (вих. №ЕЛ_00010818 від 09.04.2020), в якій просив здійснити відшкодування у розмірі 26 556,50 грн. на рахунок Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" за вказаними у даному листі реквізитами. Обставини направлення позивачем відповідачу заяви вих. №ЕЛ_00010818 від 09.04.2020 підтверджуються описом вкладення від 15.04.2020, накладною №0305611022978 та фіскальним чеком від 15.04.2020.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
З огляду на направлення позивачем заяви позивача про страхове відшкодування, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язання з виплати страхового відшкодування за полісом №АО/002647453 є таким, що настав.
Однак, відповідачем не спростовано твердження позивача, що Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" не здійснило відшкодування шкоди (в тому числі, після звернення позивача до суду із даним позовом), та доказів погашення вказаної заборгованості суду не надано, а матеріали справи їх не містять.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" страхового відшкодування у розмірі 24 556,50 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; ідентифікаційний код 39433769) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 24 556 (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 07.10.2020.
Суддя Р.В. Бойко