справа № 760/34025/19
провадження № 22-ц/824/12636/2020
05 жовтня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 30 березня 2020 року у складі судді Українця В. В.,
встановив:
16.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 05.11.2008 року, від якого вони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року шлюб між нею та відповідачем розірвано.
Після розірвання відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини. З моменту розірвання шлюбу відповідач перерахував лише 15 690 грн.
З огляду на те, що відповідачем є здоровим та працездатним, працює без оформлення трудової книжки співаком та гітаристом у власному кавер-гурті G. Sound та отримує дохід від 2 000 у.о. щомісяця, просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 6 000 грн щомісячно, починаючи з 12.12.2018 і до повноліття дитини.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 30 березня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 000 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16 грудня 2019 року.
Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 30 березня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів.
Свої доводи мотивує тим, що він має незадовільний стан здоров'я (серцеву хворобу і гіпертонію) і вкрай незадовільне матеріальне становище.
Зазначив, що тривалий час він не має постійної роботи. Коли гурт запрошують співати у ресторан, нерегулярний та мінливий дохід не дає можливості сплачувати аліменти в розмірі 6 000 грн. З огляду на те, що він є іноземцем та в Україні має лише посвідку на проживання, він не може стати на облік по безробіттю.
Крім цього, у нього на утриманні перебуває його цивільна дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не працює, є вдовою, що на утриманні має двох дітей, молодшому сину лише 5 років, яким він повністю опікується.
Також зазначив, що з лютого 2016 року він добровільно сплачував гроші на дитину в сумі 2 000 грн щомісячно, що становить приблизно ј частину його доходів.
Його сумарний дохід за рік не перевищує 100 -150 тис. грн ( 8- 10 тис. грн на місяць). Розмір його доходу можуть підтвердити його колеги ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Позивач не надала доказів, що донька отримує всі належні умови для виховання, утримання та розвитку, а також те, що вона витрачає кошти на її утримання в розмірі 8 тис. грн на місяць.
Суд першої інстанції не взяв до уваги встановлений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також обов'язок обох батьків утримувати дитину. Також недостатньо досліджено докази і не надано належної оцінки обставинам, які мають істотне значення при вирішення питання про визначення розміру аліментів.
Вважає цілком достатнім стягнення аліментів на утримання дитини в сумі 2 500 грн.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Статтею 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 5 листопада 2008 року, мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною першою статті 3 цієї Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За положеннями частин 1, 3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання дочки, то кошти на її утримання (аліменти) присуджує суд.
Судом встановлено, що дитина проживає разом з матір'ю.
Частиною 1 статті 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя нарівні з позивачем. Враховуючи майновий стан відповідача, суд вважав за можливе стягнути аліменти в розмірі 4 000 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16 грудня 2019 року.
Відповідно до ч.1 ст.81 СК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.80 цього Кодексу достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять предмета доказування.
Як пояснила позивач, вона з донькою зареєстровані у гуртожитку, де має ліжко-місце в кімнаті, де зареєстровані ще 2 особи (а.с. 57-60).
Зазначила, що з метою забезпечення повноцінного гармонійного розвитку дитини вона орендує однокімнатну квартиру на АДРЕСА_1 , в якій проживає разом з донькою. Вартість оренди складає 5 000 грн, не рахуючи плату за комунальні послуги. На вакцинацію та лікування дитини щомісячно витрачається 1 000 грн. Донька також відвідує заняття з танців. Витрати коштів на обіди на групі продовження дня на ученицю 2-А класу ОСОБА_3 за 2018 -2019 н.р. склали 2 900 грн, 2019 -2020 н.р. (вересень-лютий) - 1 775 грн (а.с. 61-67).
На підтвердження додаткових доходів відповідача, крім ресторанних гонорарів, позивачем надано рекламу відповідачем власних послуг у соціальних мережах та фотозвіти з корпоративних замовлень (а.с. 55-56).
Разом з тим, відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження розміру його доходу та неможливості сплати аліментів в сумі 4 000 грн.
Відповідачем також не надано суду доказів звернення до відповідного центру зайнятості, як іноземця, який шукає роботу, постійно проживає в Україні та отримав посвідку на постійне проживання до 17.12.2028 року, а також доказів отримання відмови у взятті на облік (а.с.31).
На підтвердження неможливості сплати аліментів у визначеному позивачем розмірі відповідачем надано консультативний висновок №716 від 28.01.2020 Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска» НАМН України.
Відповідно до вказаного висновку ОСОБА_2 встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст.; гіпертрофія ЛШ, помірний ризик; СН 0 ст.; дисліпідемія; стеатоз печінки І ст.; сольовий діатез; табакопаління. Рекомендації: контроль АТ в щоденнику; продовжити прийом ноліпрел-форте; б/х крові +ліпідограма; модифікація способу життя, відмова від паління, регулярні динамічні фізичні навантаження (а.с.44).
Відповідно до запрошення Шевченківського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, державна реєстрація шлюбу між відповідачем та ОСОБА_4 запланована на 16.06.2020 року.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_4 , остання звільнилась з посади бухгалтера 31.08.2018 за угодою сторін (а.с.50).
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 07 червня 2019 року, ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , від імені свого малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , придбала квартиру АДРЕСА_3 . Продаж квартири вчинено за 1 125 039 грн (а.с. 48-49).
Надані відповідачем докази, за відсутності відомостей про реальні доходи відповідача, зокрема відомостей з Державного реєстру платників податків про наявність/ відсутність отриманих ним доходів, не є належними та достатніми на підтвердження його реального матеріального становища.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що доходи відповідача не надають йому можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, є недоведеними.
Визначений судом розмір аліментів є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, батьком якої є відповідач.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, враховуючи обов'язок відповідача утримувати свою малолітню дитину, його матеріальне становище та склад сім'ї, стан здоров'я, вік та стан здоров'я дитини, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 4 000 грн.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 30 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк