1 жовтня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_8 , в.о. прокурора м. Києва ОСОБА_9 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 10.03.2020 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень,
Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що у нього протягом липня 2019 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи на посаді начальника дільниці колії СЦБ та зв'язку Київ- Петрівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», виник злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від голови автокооперативу «Промінь-2» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за невжиття заходів реагування на виявлене ним прокладення електричного кабелю із подальшим підключенням до електромережі через залізничні колії, які перебувають у віданні дільниці колії СЦБ та зв'язку Київ-Петрівської філії ПрАТ «Київ- Дніпровське МПП3Т», без відповідного дозволу. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 у ранковий час 23.07.2019 прибув до місця роботи ОСОБА_10 , що за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10, автокооператив «Промінь-2», де при особистій зустрічі із останнім, повідомив про відсутність дозвільної документації на прокладку кабелю для підключення до електромережі через залізничні колії, які перебувають у віданні дільниці колії СЦБ та зв'язку Київ-Петрівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та необхідність надання такої документації, на що ОСОБА_10 повідомив, що електричний кабель прокладається через той же канал, в якому вже наявний один кабель із автокооперативу, прокладений раніше, а тому для отримання дозволу на прокладення нового кабелю автокооператив не звертався. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обмінялись номерами мобільних телефонів, при цьому ОСОБА_6 сказав, що зателефонує пізніше і повідомить варіанти вирішення проблеми. В подальшому, ОСОБА_6 приблизно о 13 годині 23.07.2019, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , вказав, що виготовлення всієї дозвільної документації офіційно коштує 8000 гривень, але можна вирішити це питання не офіційно 7000 гривень, шляхом невжиття заходів реагування на виявлене прокладення електричного кабелю для подальшого підключення до електромережі через залізничні колії, які перебувають у віданні дільниці колії СЦБ та зв'язку Київ-Петрівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», без відповідного дозволу, та повідомив, що у разі згоди, він зможе приїхати в автокооператив в будь-який час. Так, 29.07.2019 о 16 год. 20 хв., діючи згідно попередньої телефонної домовленості, ОСОБА_6 , перебуваючи в робочому кабінеті ОСОБА_10 в приміщенні автокооперативу «Промінь-2», що за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 10, на власне прохання одержав від останнього грошові кошти в сумі 7000 гривень за невжиття заходів реагування на виявлене прокладання електричного кабелю для подальшого підключення до електромережі через залізничні колії, які перебувають у віданні дільниці колії СЦБ та зв'язку Київ- Петрівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», без відповідного дозволу.
В.о. прокурора м. Києва ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій неоспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 рік, в решті вирок суду залишити без змін.
У апеляційній скарзі прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, а також на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема, прокурор зазначає, що призначаючи покарання, в порушення вимог ст. 55, ч.1 ст.368 КК України, суд першої інстанції безпідставно не застосував до обвинуваченого додаткове покарання.
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу з аналогічних підстав, в якій не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 рік.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості чиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, на підставі чого правильно визначив йому вид та розмір основного покарання.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не призначив ОСОБА_6 передбачене санкцією ч.1 ст.368 КК України обов'язкове додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльність на строк до трьох років.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції необхідно скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким в межах вимог апеляційних скарг призначити ОСОБА_6 нове покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік.
Підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_8 в частині позбавлення ОСОБА_6 права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій колегія суддів не вбачає, оскільки вчинене ним правопорушення не було пов'язане з виконанням таких функцій.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 420 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу виконувача обов'язків прокурора міста Києва ОСОБА_9 задовольнити.
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 10.03.2020 щодо ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного йому покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, покарання у видіштрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 рік.
В решті вирок Оболонського районного суду м. Києва від 10.03.2020 щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Вирок Київського апеляційного суду може бути оскаржений в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3