23 вересня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 за апеляційною скаргою заступника прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної прикордонної та фіскальної служб прокуратури АР Крим ОСОБА_10 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, повернуто прокурору.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.06.2019 обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні був повернутий прокурору, в тому числі за клопотанням прокурора з підстав невідповідності його статті 291 КПК України, а саме пункту п'ятому частини другої вказаної статті, оскільки в ньому, в супереч вимогам статті 91 КПК України, не вказано відомості щодо мотиву та мети вчинення інкримінованого злочину та, як наслідок, висунення обвинувачення, яке наперед є незрозумілим для особи. В даному обвинувальному акті слідчим під час його складання повторно не викладено встановлені в рішенні суду обов'язкові приписи закону щодо формулювання обвинувачення (п.5 ч.2 ст.291 КПК України), оскільки зазначена в обвинувальному акті фраза «прийняла рішення надавати засоби для незаконного переправлення осіб через державний кордон України з/на території/ю Російської Федерації (у напрямку Москва-Сімферополь і Сімферополь-Москва)», та доповнення, що вона «усвідомлювала, що всі пункти пропуску через державний кордон України на територію півострова Крим закриті», не є виконанням встановлених в попередній ухвалі порушень, допущених під час складання обвинувального акту.
Заступник прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної прикордонної та фіскальної служб прокуратури АР Крим ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону України. Зокрема прокурор вказує, що обвинувальний акт повністю відповідає положенням ст. 291 КПК України тасеред іншого містить фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Висновки суду в частині, що викладені органом досудового розслідування фактичні обставини є незрозумілими для обвинуваченого, невмотивовані та безпідставні.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Вимоги до обвинувального акту у кримінальному провадженні визначені ст. 291 КПК України.
Зокрема, відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, в основному відповідає вимогам даної норми кримінального процесуального закону, містить виклад тих фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, викладені у обвинувальному акті, відповідають змісту диспозиції ч. 2 ст. 332 КК України.
Відсутність в обвинувальному акті мотиву і мети вчинення злочинів не свідчить про його невідповідність вимогам закону, адже ст. 332 КК України не визначає мотив і мету як обов'язкові ознаки складу злочину.
Колегія суддів не вбачає у змісті чи формі обвинувального акту таких недоліків, які унеможливлювали б прийняття законного та обґрунтованого судового рішення за наслідками його розгляду, а тому не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст.291 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та її слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 418 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної прикордонної та фіскальної служб прокуратури АР Крим ОСОБА_10 - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, повернуто прокурору, - скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3