Єдиний унікальний номер справи 369/10027/19
Провадження №22-ц/824/9751/2020
17 вересня 2020 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Тютюнник О.І.
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про захист честі, гідності та ділової репутації,
У серпні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.
У травні 2020 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив в якості забезпечення позову заборонити Гатненській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області розповсюджувати, використовувати, передавати «Характеристику на мешканця с. Гатне ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_1 № 20 від 01.08.2018 року з дати постановлення ухвали до ухвалення остаточного рішення у даній справі. Свою заяву обґрунтовував тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2020 року взадоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, постановленою із порушенням норм матеріального та процесуального права. Свою скаргу обґрунтовував тим, що відсутність такої заборони може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому зазначає, що судом не здійснено належної оцінки поданих позивачем доказів в такій цивільній справі. Із наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позов.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, а ухвалу суду - законною і обґрунтованою, яка в повному обсязі відповідає завданню цивільного судочинства. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Учасники справи, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась.
Через відділ прийому громадян позивач подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що на таку ж дату та час у Малиновському районному суді міста Одеси призначений розгляд іншої цивільної справи, в якій він бере участь як позивач. В той же час колегія суддів апеляційного суду зважає на те, що судове засідання в даній справі було призначено значно раніше ніж засідання у справі № 521/8262/20, відтак наведені обставини не обумовлюють поважних причин, які об'єктивно унеможливили позивачу з'явитися в судове засідання. За таких умов апеляційний суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання та здійснювати розгляд справи за відсутності позивача.
У відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи може забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем (ст. 150 ЦПК України).
Згідно ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням необхідності саме такого заходу, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи питання про забезпечення позову, суд має пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір, а також існує реальна загроза унеможливлення чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Зваживши на доводи заявника, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття запропонованих заходів забезпечення позову. З даним висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду, вважаючи його законним і обґрунтованим.
За своєю правовою природою правовий інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Зважаючи на наведені положення, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має дослідити, чи є реальним спір між сторонами, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи запропонований вид забезпечення є співмірним із заявленими вимогами та чи забезпечує він досягнення мети, задля якої ставиться питання про забезпечення позову. Єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є виключно ризик ускладнення/унеможливлення виконання рішення суду у справі або ефективного поновлення прав та інтересів позивача. При цьому жодного питання по суті спору, в тому числі й щодо обґрунтованості позовних вимог, суд на даній стадії не вирішує.
З вищевказаного вбачається, що при вирішенні питання забезпечення позову одним із основних аспектів є встановлення наявності ризиків унеможливлення виконання рішення суду або ефективних законних прав позивача. В той же час наявність таких ризиків в заяві позивала належним чином обґрунтовано не було. В чому саме полягає ризик унеможливлення виконання рішення суду та яким чином запропонований позивачем захід забезпечення позову може усунути такі ризики, в заяві належним чином не обґрунтовано. При цьому зважає апеляційний суд і на те, що свої вимоги позивач ґрунтував на тому, що відповідачем вже було розповсюджено спірну характеристику, відтак встановлення запропонованої заявником заборони відповідачу на майбутнє не може вважатись обґрунтованим заходом забезпечення в даній справі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні заяви позивача. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом, відтак підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько