Справа № 359/4878/20 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2932/2020 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.537 КПК України
23 вересня 2020 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
із участю
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2020 року, якою переведено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2018 року за ч.1 ст.119, ч.2 ст.187, ст.70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, з дільниці посиленого контролю до приміщення камерного типу терміном на 3 (три) місяці.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_8 у взаємовідносинах з іншими засудженими конфліктний, підтримує дружні стосунки із засудженими негативної спрямованості. З засудженим проводилась профілактична робота з приводу допущених порушень, але засуджений належних висновків не робить, негативно впливає на інших засуджених. Не дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи. Вимоги адміністрації встановлені законодавством не виконує, злісно порушує режим відбування покарання та розпорядок дня. Заходи виховного впливу відвідує лише під контролем адміністрації. Підтримує так звані «злодійські традиції» в місцях позбавлення волі та підбурює на це інших засуджених, що негативно впливає на виховний процес в установі.Перебуває на профілактичному обліку, як схильний до втечі, нападу та захоплення заручників, схильний до виготовлення та вживання алкогольних напоїв, схильний до виготовлення та зберігання заборонених предметів. Також перебуває на профілактичному обліку як схильний до самогубства та членоушкодження. Окрім цього, 22.06.2020 року засудженим ОСОБА_8 було здійснено ряд дій, які свідчать про невиконання останнім вимог персоналу установи, злісне порушення останнім режиму відбування покарання та розпорядок дня.
Враховуючи вищевикладене, та те, що інші заходи дисциплінарного впливу, які раніше були застосовані до засудженого ОСОБА_9 виявились безуспішними, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності задоволення клопотання начальника Державної установи «Бориспільська виправна колонія №119».
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2020 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з грубим порушенням норм матеріального права, не відповідності викладених обставин справи дійсним обставинам, а також грубо порушено норми процесуального права. Зокрема, долученими до матеріалів справи відеозаписами на диску, повністю спростовуються обставини «правопорушення» викладені у клопотанні начальника ДУ «Бориспільська ВК №119» ОСОБА_10 про переведення ОСОБА_8 з дільниці посиленого контролю до приміщення камерного типу.
Крім того, захисник звертає увагу, що до матеріалів справи долучено акт, підписаний керівництвом установи, відповідно до якого ОСОБА_8 відмовився від підпису у повідомленні про проведення дисциплінарної комісії, заяві на право користування послугами адвоката та витягу з протоколу дисциплінарної комісії про прийняття рішення. Зазначений акт складено та підписано 25.06.2020 року, що свідчить про те, що ОСОБА_8 був повідомлений про проведення дисциплінарної комісії, та про його право користування послугами адвоката не 24.06.2020 року, а 25.06.2020 року, що є грубим порушенням вимог ст.135 КВК України та права на захист.
Сторона захисту також звертає увагу, що відповідно до ст.539 КПК України, розгляд зазначених кримінальних справ проводиться за правилами загального кримінального судочинства, з обов'язковою відеофіксацією судового розгляду, а відтак правила, передбачені ст.107 КПК України, не розповсюджуються на зазначену категорію справ, оскільки стосуються розгляду матеріалів слідчим суддею під час проведення досудового розслідування.
Засуджений ОСОБА_8 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про його участь в судовому засіданні та про відкладення судового засідання не надіслав.
Із урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а також відсутності підстав для обов'язкової участі особи в апеляційному розгляді, апеляційний суд приходить до переконання про можливість розгляду кримінального провадження без участі ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 26.06.2020 року начальником ДУ «Бориспільська ВК №119» до Бориспільського міськрайонного суду Київської області скеровано клопотання про переведення ОСОБА_8 з дільниці посиленого контролю до приміщення камерного типу терміном на 3 (три) місяці.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2020 року задоволено вищевказане клопотання.
Як вбачається з ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, при постановленні оскаржуваної ухвали зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано у повному обсязі.
У відповідності з п.13-2 ч.1 ст.537 КПК України суду надано право під час виконання вироків вирішувати питання про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери).
Відповідно до ч.1 ст.132 КВК України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборони до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, може застосовуватися такий захід стягнення як переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Положеннями ч.1 ст.134 КВК України передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Згідно ч.9 ст.134 КВК України стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 засуджений вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.05.2018 року за ст.119, ч.2 ст.187, 70 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
28.08.2019 року прибув до ДУ «Бориспільська ВК №119» для подальшого відбування покарання.
За час відбування покарання засуджений ОСОБА_8 характеризується негативно, за допущені порушення установленого законом порядку відбування покарання 23 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності у тому числі 8 раз був поміщений до ДІЗО. Загалом має 33 стягнень. Допущені порушення виражались у порушенні розпорядку дня, зберіганні заборонених предметів, невиконанні законних вимог адміністрації та порушенні локалізації.
30.03.2020 року рішенням комісії ДУ «Бориспільська виправна колонія №119» згідно ст. 100, 101, 151-1 КВК України засуджений був переведений з дільниці ресоціалізації до дільниці посиленого контролю. На виробництві установи не працевлаштований. Заохочень не має.
У взаємовідносинах з іншими засудженими ОСОБА_8 конфліктний, підтримує дружні стосунки із засудженими негативної спрямованості. З засудженим проводилась профілактична робота з приводу допущених порушень, але засуджений належних висновків не робить, негативно впливає на інших засуджених. Не дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи. Вимоги адміністрації встановлені законодавством не виконує, злісно порушує режим відбування покарання та розпорядок дня. Заходи виховного впливу відвідує лише під контролем адміністрації. Підтримує так звані «злодійські традиції» в місцях позбавлення волі та підбурює на це і інших засуджених, що негативно впливає на виховний процес в установі.
Засуджений перебуває на профілактичному обліку, як схильний до втечі, нападу та захоплення заручників, схильний до виготовлення та вживання алкогольних напоїв, схильний до виготовлення та зберігання заборонених предметів. Також перебуває на профілактичному обліку як схильний до самогубства та членоушкодження.
22.06.2020 року засудженим ОСОБА_8 було здійснено ряд дій, які свідчать про невиконання останнім вимог персоналу установи, злісне порушення останнім режиму відбування покарання та розпорядок дня, у зв'язку з чим начальником колонії і було подано відповідне клопотання.
На думку апеляційного суду, враховуючи сукупність вказаних обставин, які підтверджені належними доказами, рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Зокрема, як вбачається з матеріалів провадження, розгляд вказаного клопотання здійснювався за відсутності учасників провадження, в зв'язку з цим фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до положень ч.4 ст.107 КПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що вказані положення кримінального процесуального законодавства стосуються лише розгляду матеріалів слідчим суддею під час проведення досудового розслідування є необгрунтованими.
Крім того, доводи апеляційної скарги про порушення вимог ч.4 ст.135 КВК України також є такими, що спростовуються матеріалами провадження. Оскільки, засуджений ОСОБА_8 був повідомлений про засідання комісії, яке призначено на 25 червня 2020 року, 24 червня 2020 року, тобто не пізніше ніж за добу до його проведення. Однак від підпису в повідомленні засуджений відмовився (а.с.20).
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст.404, 407, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2020 року, якою переведено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2018 року за ч.1 ст.119, ч.2 ст.187, ст.70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, з дільниці посиленого контролю до приміщення камерного типу терміном на 3 (три) місяці - без змін.
Головуючий :
Судді :