29 вересня 2020 року м. Київ
справа № 369/2963/17
провадження № 22-ц/824/9703/2020
Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Сліпченка О.І., Сушко Л.П.
при секретарі - Ярмак О.В.
сторони :
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2019 року у складі судді Пінкевич Н.С., повний текст складений 01.04.2019 року,
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
28 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просила суд роз'яснити рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року, вказавши, що будинок має загальну площу 82,9 кв.м., житлову площу 49,1 кв.м., зазначити склад домоволодіння: житловий будинок літ. «А», убиральня літ. «Б», огорожа 1-2, а окрім того роз'яснити чи визнано судовим рішенням право власності в складі будівель та споруд, приналежних до будинку, самочинно збудовані: сарай літ. «В» та навіс літ. «Г».
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати через порушення норм процесуального права та постановити нове судове рішення, яким роз'яснити рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2018 року.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що незрозумілість рішення суду першої інстанції призвела до плутанини та неможливості для неї зареєструвати своє право власності на 1/2 частину спірного будинку та приналежних до нього будівель і споруд, оскільки наявна в Державному реєстрі речових прав інформація про об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 містить невідповідність площі будинку даним технічної інвентаризації, складу будівель та споруд, складу співвласників.
Від третьої особи ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає апеляційну скаргу відповідача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вказує, що внаслідок відсутності роз'яснення рішення суду по даній справі ОСОБА_2 не має можливості зареєструвати належне їй спадкове майно. Більш того, виникла плутанина між власниками та спадкоємцями двох будинків, розташованих за однією поштовою адресою.
В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_4 просив задовольнити апеляційну скаргу.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції не з'явилися, ніяких клопотань не подавали, тому колегія суддів вирішила за можливе провести судове засідання у їх відсутність, згідно ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.05.2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно.
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право власності на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року вказане рішення залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду із вказаним позовом просила визнати право власності на Ѕ частину житлового будинку.
При цьому в поданій заяві про роз'ясненні рішенні ставиться питання про зазначення площі житлового будинку та зазначення складу будинковолодіння. Крім того заявник просить роз'яснити чи визнано судовим рішенням право власності в складі будівель та споруд, приналежних до будинку, самочинно збудовані: сарай літ. «В» та навіс літ. «Г».
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що рішення суду є чітким та зрозумілим, тому не потребує роз'яснення.
Судова колегія погоджується з таким висновком.
Так, відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи при цьому змісту судового рішення.
За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, резолютивна частина судового рішення про роз'яснення якого подано заяву є чіткою і зрозумілою, відповідно до заявлених вимог, двозначних висловів не містить, а прохання у заяві ОСОБА_2 роз'яснити рішення, вказавши, що будинок має загальну площу 82,9 кв.м., житлову площу 49,1 кв.м., зазначити склад домоволодіння: житловий будинок літ. «А», убиральня літ. «Б», огорожа 1-2, а окрім того роз'яснити чи визнано судовим рішенням право власності в складі будівель та споруд, приналежних до будинку, самочинно збудовані: сарай літ. «В» та навіс літ. «Г», фактично зводиться до внесення в текст рішення нових даних, тобто змін у його суть, що не відповідає позовним вимога, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав, передбачених ст. 271 ЦПК України, для роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: