Головуючий суду 1 інстанції - Шкиря В.М.
Доповідач -Карташов О.Ю.
Справа № 417/177/20
Провадження № 22-ц/810/292/20
30 вересня 2020 року місто Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя Карташов О.Ю.
судді Дронська І.О., Луганська В.М.
за участю секретаря судового засідання Сінько А.І.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку
апеляційну скаргу
Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»
на рішення Марківського районного суду Луганської області від 04 березня 2020 року, ухваленого у складі судді Шкіря В.М., в залі судових засідань Марківського районного суду Луганської області у смт. Марківка
у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2020 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач вказав, що між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 764 від 12.03.2013 року.
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику на умовах Договору грошові кошти в сумі 81900,00 грн, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 16,83 % річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором. Кредит надавався на 60 місяців зі строком остаточного погашення Кредиту не пізніше 12.03.2018 року для здійснення оплати за автомобіль.
Згідно п. 3.3.4. Кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячно ануїтетними платежами в сумі 2035,00 грн шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань не пізніше останнього робочого дня місяця наступного за звітним.
Пунктом 1.5. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначені в договорі.
Банк свої обов'язки, передбачені Кредитним договором, виконав повністю та належним чином.
Починаючи з 2014 року відповідач почав порушувати умови Кредитного договору.
У зв'язку з цим, рішенням Марківського районного суду Луганської області від 28.09.2016 у справі № 417/2727/16-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 764 від 12.03.2013 станом на 26.02.2016 року, яка складає 96 440,23 грн.
Посилаючись на те, що заборгованість за Кредитом не погашена, вищевказане рішення суду відповідачем не виконане, що підтверджується листами Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Луганській області від 18.11.2019 № 12667/17.1-77; 20.11.2019 № 12776/17.1-77, відносини між Банком та Позичальником не припинялися, відповідно до умов Кредитного договору, Позичальнику щомісячно нараховувалися проценти за користування кредитом (п. 1.5.1.1. - до моменту закінчення терміну, на який було надано Кредит), позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь, починаючи з 01.08.2016 року заборгованість за кредитним договором № 764 від 12.03.2013 року, що складає 60 214,42 грн, в тому числі:
- прострочені проценти за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 11.03.2018 в сумі - 18 139,55 грн;
- 3% річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі -3 667,62 грн;
- 3% річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі - 5 775,02 грн;
- інфляційні втрати за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі - 19 701,52 грн;
- інфляційні втрати за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі - 12 930,71 грн.
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 04 березня 2020 року суд ухвалив позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (місцезнаходження: вул.Енергетиків,36 м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 09304612) до ОСОБА_1 (РНОКПП2980614559, адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (місцезнаходження: вул.Енергетиків,36 м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 09304612) заборгованість в сумі 23369 (двадцять три тисячі триста шістдесят дев'ять ) гривень 14 копійок, а саме: 3% річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі - 3 667,62 грн; інфляційних втрат за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі 19 701,52 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (місцезнаходження: вул.Енергетиків,36 м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 09304612) судовий збір в сумі 815 (вісімсот п'ятнадцять гривень) 78 копійок.
Не погодившись з вказаним рішенням Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати частково рішення Марківського районного суду Луганської області від 04 березня 2020 року у цивільній справі № 417/177/20 в частині відмови у стягненні нарахованих процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 11.03.2018 в розмірі 18 139,55 грн; 3 % річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в розмірі 5 775,02 грн; інфляційних втрат за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в розмірі 12 930,71 грн з ОСОБА_1 .
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 нарахованих процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 11.03.2018 в розмірі 18 139,55 грн; 3 % річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в розмірі 5 775,02 грн; інфляційних втрат за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в розмірі 12 930,71 грн задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» Гребенар О.В. підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 1- 4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів зауважує, що рішення Марківського районного суду Луганської області від 04 березня 2020 року в частині задоволених позовних вимог, в апеляційному порядку особами, які приймають участь у розгляді справи, у встановленому законом порядку не оскаржено.
Тому, підлягає перегляду в частині відмови в стягненні з ОСОБА_1 нарахованих процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 11.03.2018 в розмірі 18 139,55 грн; 3 % річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в розмірі 5 775,02 грн; інфляційних втрат за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в розмірі 12 930,71 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно з п. 1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2013 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 764 (а.с.8-10).
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику на умовах Договору грошові кошти в сумі 81900,00 грн, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 16,83 % річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором. Кредит надавався на 60 місяців зі строком остаточного погашення Кредиту не пізніше 12.03.2018 року для здійснення оплати за автомобіль.
Згідно п. 3.3.4. Кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячно ануїтетними платежами в сумі 2035,00 грн шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань не пізніше останнього робочого дня місяця наступного за звітним.
Пунктом 1.5. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначені в договорі.
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 28.09.2016 у справі № 417/2727/16-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 764 від 12.03.2013 станом на 26.02.2016, яка складає 96 440,23 грн, яка складається з: борг по кредиту строковий з 12.03.2013 по 25.02.2016 в розмірі 43 576,74 грн; борг по кредиту прострочений з 01.08.2014 по 25.02.2016 в розмірі 23 321.67 грн; сума несплачених строкових відсотків по кредиту з 01.01.2016 по 25.02.2016 в розмірі 1 720,12 грн; сума несплачених прострочених відсотків по кредиту з 01.08.2014 по 25.02.2016 в розмірі 17 837,73 грн; сума втрат від інфляції по простроченому основному боргу з 01.08.2014 по 31.01.2016 в розмірі 5 013,66 грн; сума втрат від інфляції по прострочених відсотках з 01.08.2014 по 31.01.2016 в розмірі 3 991,32 грн; сума 3 % річних по простроченому основному боргу з 01.08.2014 по 25.02.2016 в розмірі 545,94 грн; сума 3 % річних по прострочених відсотках з 01.08.2014 по 25.02.2016 в розмірі 433,05 грн. Проценти по Кредиту розраховані за період по 31.07.2014 (а.с.13-15).
Станом на 18.2.2019 року заборгованість, що стягнута за рішенням суду з ОСОБА_1 , не сплачена, на виконанні в Луганському міському відділі ДВС Луганської області перебуває виконавче провадження № 54780960 відкрите на підставі виконавчого листа № 417/2727/16-ц виданого 28.09.2016 Марківським районним судом Луганської області (а.с.16) як і не сплачено судовий збір в сумі 1561,46 грн (а.с.17).
Згідно виписок банку сплат після ухвалення рішення судом не було (а.с. 18-28).
Судове рішення від 28.09.2016 набрало законної сили 14.06.2017 та є приюдиційним у даній справі.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За доводами позовної заяви відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку із чим починаючи з 01.08.2016 заборгованість за кредитним договором № 764 від 12.03.2013 складає 60 214.42 грн, в тому числі:
- прострочені проценти за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 11.03.2018 в сумі - 18 139,55 грн;
- 3% річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі -3 667,62 грн;
- 3% річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі - 5 775,02 грн;
- інфляційні втрати за прострочення боргу за Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі - 19 701,52 грн;
- інфляційні втрати за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в сумі - 12 930,71 грн.
Ухвалюючи рішення в оскарженій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що банк, у зв'язку із допущеною заборгованістю зі сплати кредиту, скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, а також отримав судовий захист своїх прав.
Кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним, як і нарахування інфляційних втрат на ці проценти та 3 % річних.
Таким чином суд першої інстанції вважав, що вимоги щодо нарахування процентів за період з 01.08.2016 по 11.03.2018, 3% річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 та інфляційні втрати за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.16 по 09.12.2019 задоволенню не підлягають.
Оцінюючи письмові аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, оскільки строк дії договору змінився. У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Таким чином, положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
У відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження 14-154цс18), наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, а кредитор в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Ураховуючи наведене, колегія суддів частково погоджується з рішенням суду в оскарженій частині та з доводами апеляційної скарги.
Так, суд обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог банку про стягнення з ОСОБА_1 нарахованих процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 11.03.2018 в розмірі 18 139,55 грн.
Однак, суд не врахував, що пред'являючи позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 3 % річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в розмірі 5 775,02 грн; інфляційних втрат за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 01.08.2016 по 09.12.2019 в розмірі 12 930,71 грн, банк, у тому числі, просив застосувати правила ст. 625 ЦК України до суми нарахованих, за рішенням Марківського районного суду Луганської області від 28.09.2016 року, відсотків у розмірі 22528,97 грн.
Відтак, колегія суддів вважає позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 10898,78 грн, а саме: 3% річних за прострочення процентів за Кредитом за період з 01.08.2016 р. по 09.12.2019 р. в сумі - 2270,18 грн; інфляційних втрат за прострочення процентів за Кредитом за період з 01.08.2016 р. по 09.12.2019 р. в сумі 8628,60 грн, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2175,40 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.
Рішення Марківського районного суду Луганської області від 04 березня 2020 року змінити, скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 10898,78 грн, а саме: 3% річних за прострочення процентів за Кредитом за період з 01.08.2016 р. по 09.12.2019 р. в сумі - 2270,18 грн; інфляційних втрат за прострочення процентів за Кредитом за період з 01.08.2016 р. по 09.12.2019 р. в сумі 8628,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (місцезнаходження: вул. Енергетиків, 36 м. Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 09304612) заборгованість в сумі 10898,78 грн, а саме: 3% річних за прострочення процентів за Кредитом за період з 01.08.2016 р. по 09.12.2019 р. в сумі - 2270,18 грн; інфляційних втрат за прострочення процентів за Кредитом за період з 01.08.2016 р. по 09.12.2019 р. в сумі 8628,60 грн та судовий збір в сумі 2175,40 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 05 жовтня 2020 року.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді: І.О. Дронська
В.М. Луганська