Єдиний унікальний номер справи: 766/22562/18
Номер провадження: №22-ц/819/901/20
15 вересня 2020 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кутурланової О.В.,
суддів: Майданіка В.В.,
Орловської Н.В.,
секретар судового засідання Литвиненко В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Бєрьозки Юрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 березня 2020 року у складі судді Ус О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про поновлення попередніх істотних умов праці та стягнення недоплаченої заробітної плати,-
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про поновлення попередніх істотних умов праці та стягнення недоплаченої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 31.05.2012 року працював на посаді доцента кафедри економіки підприємства Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет».
Наказом №446/3 від 15 серпня 2017 року його звільнено з займаної посади на підставі п.6 ст.36 КЗпП у зв'язку із відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці.
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 20 вересня 2018 року скасовано наказ ДВНЗ «ХДАУ» №446/3 від 15.08.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри економіки підприємства та поновлено на посаді доцента кафедри економіки підприємства ДВНЗ «ХДАУ» з 28.08.2017 року.
На виконання зазначеної постанови наказом №653/3 від 08.10.2018 року ОСОБА_1 визнано таким, що приступив до роботи на займаній посаді на 0,25 ставки з 08.10.2018 року.
Посилаючись на відсутність правових підстав для зміни істотних умов праці, а також неналежну оплату праці з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд поновити йому попередні істотні умови праці на посаді доцента кафедри економіки та фінансів ДВНЗ «ХДАУ» шляхом скасування наказу ДВНЗ «ХДАУ» від 08 жовтня 2018 року №623/3 в частині встановлення йому ставки 0,25 на посаді доцента кафедри економіки та фінансів ДВНЗ «ХДАУ» і встановлення йому повної ставки на цій посаді з 08.10.2018 по 15.03.2019 року та стягнути з відповідача на його користь недоплачені виплати по оплаті праці, а саме: недоплачений посадовий оклад разом з надбавками - 12311,47 грн. з подальшим вирахуванням обов'язкових податків та зборів; недоплачену допомогу на оздоровлення за 2018 рік у розмірі 4519,50 грн. з подальшим вирахуванням обов'язкових податків та зборів; недоплачену допомогу на оздоровлення за 2019 рік у розмірі 5469,53 грн. з подальшим вирахуванням обов'язкових податків та зборів; недоплачений заробіток, який зберігається при наданні щорічної оплачуваної відпустки у розмірі 16434,72 грн. з подальшим вирахуванням обов'язкових податків і зборів.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 02 березня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про поновлення попередніх істотних умов праці та стягнення недоплаченої заробітної плати відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат Бєрьозка Ю.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просив у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача щодо встановлення позивачу після поновлення на роботі з 08.10.2018 року ставки 0,25 згідно умов, викладених у наказі №343/3 від 26 червня 2017 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на досліджених судом і наявних у справі доказах та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював у Державному вищому навчальному закладі «Херсонський державний аграрний університет» з жовтня 1979 року, а з 31.05.2012 року працював на посаді доцента кафедри економіки підприємства.
Наказом Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» № 343/3 від 26.06.2017 року "Про зміну істотних умов праці", науково-педагогічних працівників університету попереджено про зміну істотних умов праці з 28 серпня 2017 року, а саме про зміну розміру ставок, у тому ж числі ставки ОСОБА_1 з 1,0 на 0,25. Пунктами 2 та 3 цього наказу запропоновано працівникам, зазначеним у наказі, у разі згоди на продовження роботи в нових умовах праці надати відповідну заяву до відділу кадрів, а у разі незгоди науково-педагогічних працівників на продовження роботи в нових умовах трудовий договір припинити 28.08.2017 року за п.6 ст.36 КЗпП (а.с.29-33).
16.08.2017 року відповідач отримав лист ОСОБА_1 від 14.08.2017 року у відповідь на наказ ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 26 червня 2017 року № 343/3, у якій позивач зазначив, що він не має наміру залишати займану посаду та припиняти трудові відносини з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» та повідомив, що готовий і надалі працювати на займаній посаді на тих умовах, що викладені у наказі, але залишає за собою право на його оскарження.
Пунктом 1.4 наказу ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» №446/3 від 15 серпня 2017 року позивача звільнено з посади доцента кафедри економіки підприємства у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці на підставі п.6 ст.36 КЗпП України з 28.08.2017 року.
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 20 вересня 2018 року у справі №766/15926/17 скасовано наказ №446/3 від 15.08.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади доцента кафедри економіки підприємства та поновлено на посаді доцента кафедри економіки підприємства Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» з тих підстав, що роботодавець невірно розтлумачив заяву ОСОБА_1 , як відмову від продовження роботи в нових умовах праці на 0,25 ставки, хоча фактично він таку згоду надав, однак, маючи сумніви щодо його законності, зазначив про реалізацію свого конституційного права на його оскарження.
Крім того, постановою Апеляційного суду Херсонської області від 20 вересня 2018 року з Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» стягнуто середній заробіток на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу в сумі 117314,46 грн., невиплачену допомогу на оздоровлення при наданні щорічних відпусток за 2013-2014 роки в сумі 4371 грн. та витрати на правову допомогу, а всього - 123685,46 грн.
Наказом Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» №616/3 від 03.10.2018 року на виконання рішення Апеляційного суду Херсонської області від 20.09.2018 року у справі №766/15996/17 скасовано пункт 1.4 наказу ДВНЗ «ХДАУ» від 15.08.2017 року №446/3 «Про звільнення» ОСОБА_1 , к.с.-г.н., доцента та поновлено на посаді доцента кафедри економіки та фінансів з 28.08.2017 року.
Наказом Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» №623/3 від 08.10.2018 року ОСОБА_1 , к.с.-г.н., доцента вважати таким, що приступив до роботи на посаді доцента кафедри економіки та фінансів на 0,25 ставки з 08.10.2018 року.
Постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» задоволено частково, постанову Апеляційного суду Херсонської області від 20 вересня 2018 року в частині стягнення з Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, с відповідача на користь позивача стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 29328, 61 грн, в іншій частині постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.
Змінюючи судове рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 звільнено з роботи з порушенням вимог п.6 ст.36 КЗпП України, оскільки останній від роботи в нових умовах праці не відмовлявся, про що повідомив у листі від 14 серпня 2017 року, а оскарження наказу відповідача від 26.06.2017 року № 343/3 є його правом та не може свідчити про відмову працювати у нових умовах праці.
При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що оскільки ОСОБА_1 висловив свою згоду з 28.08.2017 року працювати в нових умовах праці, змінених роботодавцем, - на 0,25 ставки то і при вирахуванні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід виходити саме з 0,25 ставки, у зв'язку із чим зменшив розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 117 314, 46 грн до 29328, 61 грн.
Отже, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, щопозивач поновлений на посаді, оскільки погодився на нові умови праці, викладені у наказі від 26 червня 2017 року № 343/3, у зв'язку із чим визнав правомірними дії відповідача щодо встановлення йому з дня фактичного виходу на роботу ставки, яка відповідає умовам, викладеним у наказі від 26 червня 2017 року № 343/3.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст. 382 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката Бєрьозки Юрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Дата складання повного тексту постанови - 25 вересня 2020 року.
Головуючий О.В. Кутурланова
Судді: В.В. Майданік
Н.В.Орловська