Справа № 190/1281/20
Провадження №1-кс/190/172/20
07 жовтня 2020 року м.П'ятихатки
Слідчий суддя П'ятихатського районного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому зсіданні залі суду м. П'ятихатки клопотання прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12020040550000118 від 17.09.2020 року,
До П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020040550000118 від 17.09.2020 року.
Прокурор обгрунтовує своє клопотання тим, що 16.09.2020 року до П'ятихатського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що між с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області та с. Калинівка Кропивницького району Дніпропетровської області невстановлена особа здійснила врізку до нафтопроводу.
За даним фактом 17.09.2020 року СВ П'ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР за № 12020040550000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
21.09.2020 року під час огляду місця події поблизу підприємства «ТЕМП» розташованому в м. Жовті Води Дніпропетровської області, яке знаходиться неподалік траси «Кривий Ріг-Жовті Води-П'ятихатки» виявлено припаркований автомобіль марки «КАМАЗ», бортового типу, без ідентифікаційних документів та державних номерних знаків, в якому в ході огляду виявлено металеву цистерну з обладнаним бензиновим компресором, який вилучений до П'ятихатського ВП.
Враховуючи, що автомобіль марки «КАМАЗ», бортового типу є предметом вчинення кримінального правопорушення, визнаний речовим доказом, має суттєве значення для досудового розслідування, оскільки на ньому можуть зберігатися сліди вчиненого кримінального правопорушення, тому виникла необхідність у накладенні арешту на вказане вище майно.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Заслухавши прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання про накладення арешту на майно, витягом з ЄРДР №12020040550000118 стверджується, що слідчим за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України проводиться розслідування в кримінальному провадженні за фактом крадіжки нафтопродуктів шляхом врізки до нафтопроводу.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 21.09.2020 року, виявлено та вилчено автомобіль марки «КАМАЗ», бортового типу, без ідентифікуючих документів, номера шасі та державного номерного знаку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 167 КПК України слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження вантажний автомобіль марки «Камаз» без будь-яких ідентифікуючих ознак та державних номерних знаків, номеру шасі, бортового типу, в якому виявлено металеву цистерну з обладнаним бензиновим компресором вилучено 21.09.2020 року, однак із клопотанням про накладення арешту прокурор звернувся лише 06 жовтня 2020 року, тобто з пропущенням строку визначеного ст. 171 КПК України.
Крім того, в матеріалах клопотання відсутні документи щодо власника вилученого автомобіля.
У зв'язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволені клопотання прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №12020040550000118 від 17.09.2020 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1