про повернення позовної заяви
05 жовтня 2020 року м. Київ № 320/7760/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
рішення про застосування штрафних санкцій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 за № Ф-132475-51 Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0117895105 від 07.07.2020 Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв'язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, а саме шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
28.09.2020 на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої представник позивача зазначив наступне. Так, позивач працює на постійній основі у ТОВ «Сімекс Альянс Україна» на посаді заступник директора з питань генетики і селекції, починаючи з квітня 2013 р. Зокрема, згідно наказу про відрядження від 14 грудня 2018р., позивач знаходилася у відрядженні в с. Гнідинці Варвинський район Чернігівська область, в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Гнідинці - Агро" в період з 17 грудня 2018 р. по 31 грудня 2018 р. з метою підбору бугаїв-плідників, укладання договору на поставку продукції і узгодження планів поставки продукції на 2019р.
Крім того, згідно наказу про відрядження від 3 серпня 2020р. позивач знаходилася у відрядженні в с. Волохів, Чугуївський район, Харківська область, в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агросервіс ЛТД" в період з 5сергіня 2020р. по 17 серпня 2020 р., з метою підбору бугаїв-плідників і узгодження планів поставки продукції на четвертий квартал 2020р.
Також представник зазначив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 за № Ф - 132475-51 ГУ ДФС у Київській області надійшла поштою 20.12.2018 та її було отримано чоловіком позивача - ОСОБА_2 . Рішення про результати розгляду скарги під 04.08.2020р. ДПС України надійшло поштою 07.08.2020 яке отримав теж чоловік позивача ОСОБА_2 , так як позивач знаходилася у відрядженні в Харківській області.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та письмові пояснення щодо обґрунтування пропуску такого строку, суд зазначає таке.
Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 16.03.2020 вказав, що частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує до суду вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області від 08.11.2018 за № Ф-132475-51 та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0117895105 від 07.07.2020.
Водночас, слід зауважити, що до суду з цим адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулася 27.08.2020, що підтверджується відомостями на конверті у якому надійшов адміністративний позов до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Приписами абз. 4,5,6 ч.4 статті 25 вказаного Закону обумовлено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Правове регулювання, наведене у абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплету внеску ще і в суді.
Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику ЄСВ.
Таким чином платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або у судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених аби. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а, від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 17.07.2019 у справі № 740/1050/18.
Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд встановив, що позивач звернувся до суду більше ніж через два роки з моменту отримання вимоги про сплату боргу та більше ніж через десь днів після отримання рішення за результатами розгляду скарги позивача на спірне рішення, а отже, з пропуском 10-ти денного строку звернення до суду для оскарження вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, слід зазначити, що судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки перебування у відрядженях мали короткочасний строк, чоловік позивача спірні рішення отримував та мав можливість повідомити про надходження їх на адресу позивача, відтак позивач не була позбавлена можливості у найкоротші терміни після повернення з відрядження оскаржити до суду спірні вимогу та рішення.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що викладені позивачем в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини не є поважними.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Будь-яких інших належним та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Пунктом 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали їй звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.