ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"07" жовтня 2020 р. Справа № 300/2636/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач-1) та Івано-Франківського обласного військового комісаріату (далі - відповідач-2) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; визнання протиправними дій відповідача-2 щодо відмови у наданні нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для обчислення і перерахунку пенсії із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язання відповідача-2 надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язання відповідача-1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.04.2019 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в нових розмірах згідно оновленої довідки, наданої відповідачем-2.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо відмови у наданні нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 для обчислення і перерахунку пенсії із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача-2 надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача-1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.04.2019 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в нових розмірах згідно оновленої довідки, наданої відповідачем-2.
Суд зазначає, що вимога про визнання протиправною відмови відповідача-2 надати оновлену нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та вимога про зобов'язання відповідача-2 видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушеного права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.
Аналогічно із позовними вимогами позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області. Так, вимоги про визнання протиправною відмови відповідача-1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та вимога про зобов'язання відповідача-1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення є самостійними позовними вимогами, так як за своїм змістом є різними шляхами (способами) захисту порушеного права, а також можуть бути заявлені окремо одна від одної.
Позивач самостійно визначив такі вимоги у позовній заяві, відтак, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд вважає їх окремими позовними вимогами немайнового характеру.
Суд звертає увагу, що згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, серед іншого, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Аналогічно, пунктами 3 і 4 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Тобто такі способи захисту як визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передбачені різними пунктами, та як наслідок, при їх заявленні в одному позові є різними позовними вимогами (способами захисту).
Суд констатує, що якщо позивач, не вступаючи у правовідносини щодо можливого добровільного надання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 і проведення ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення після визнання протиправними дій (відмови) відповідачів в судовому порядку, а одночасно із вказаними позовними вимогами заявляє вимоги про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії (надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення), то такі вимоги адміністративного позову мають різні предмети доказування, тобто є самостійними вимогами.
Також варто звернути увагу, що у межах однієї справи суд вправі розглядати кілька позовних вимог. Проте, такі вимоги мають бути пов'язаними (частина 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)).
У свою чергу, заявлення у позові кількох пов'язаних вимог, для цілей сплати судового збору не може бути розцінено як заявлення однієї вимоги. У такому випадку Закон України «Про судовий збір» чітко визначає, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Аналогічні правові позиції (щодо визначення кількості позовних вимог у спорах про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, де позивач є фізичною особою, а відповідач - суб'єкт владних повноважень) висвітлена в ухвалі Верховного Суду в ухвалі Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №240/4052/19 (адміністративне провадження №К/9901/31159/19), від 23.01.2018 у справі №404/6556/16-а (2-а/404/74/17) (адміністративне провадження №К/9901/3882/18).
Таким чином позивачем до суду заявлено чотири вимоги немайнового характеру.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який вступив в дію з 01.01.2020, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2 102,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими позивачем позовними вимогами немайнового характеру складає 3 363,20 грн., проте доказу про сплату судового збору позивачем не надано, тобто позивачем в порушення вимог абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», не сплачено судовий збір.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) документ про сплату судового збору у розмірі 3 363,20 грн.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Отже, у разі заявлення вимог позивачем до двох відповідачів, ОСОБА_1 необхідно долучити копію позовної заяви та доданих до неї документів для двох відповідачів.
Однак, як встановлено судом, позивачем до позовної заяви долучено копії позовної заяви та додатків тільки в одному примірнику, тобто для одного відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 3 363,20 грн., а також копії позовної заяви та доданих до неї документів для другого відповідача.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кафарський В.В.