ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"07" жовтня 2020 р. Справа № 300/2609/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Пустомити м'ясо» про стягнення заборгованості в сумі 1 752,48 грн., -
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Пустомити м'ясо» про стягнення заборгованості в сумі 1 752,48 грн.
Підставою звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із вказаним позовом є несплата відповідачем заборгованості по виплачених пільгових пенсіях в сумі 1 752,48 грн.
В позові позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
Частиною 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити сторону від сплати судового збору, є її майновий стан.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 за №3674-VI «Про судовий збір» судам роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій.
Суд зазначає, що в обґрунтування свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору позивачем не подано жодного підтверджуючого документу.
Як наслідок, відсутність коштів у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для сплати судового збору не є тією обставиною, що впливає на майновий стан та може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства та статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Також суд звертає увагу на те, що позивач звертається до адміністративного суду не з метою захисту свого порушеного права, а як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи таким чином свої владні та управлінські функції, які передбачені відповідними нормами законодавства України. З огляду на реалізацію владних функцій, звільняючи позивача від сплати судового збору, суд поставить в нерівні умови по відношенню до позивача інших платників судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, за подання даної позовної заяви.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із змісту адміністративного позову слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пустомити м'ясо» на користь позивача заборгованість в сумі 1 752,48 грн.
Таким чином, звернена до суду вимога про стягнення заборгованості в сумі 1 752,48 грн., безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна учасника справи, є майновою.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який вступив в дію з 01.01.2020, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2020 складає 2 102,00 грн.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позовними вимогами майнового характеру складає 2 102,00 грн., проте позивачем в порушення вимог КАС України та Закону України «Про судовий збір» даний судовий збір не сплачено.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) документ про сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Пустомити м'ясо» про стягнення заборгованості в сумі 1 752,48 грн. - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кафарський В.В.