Ухвала
06 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 521/16839/18
провадження № 61-14517ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про забезпечення повернення малолітньої дитини до Вірменської Руспубліки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, про визначення місця проживання дитини,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що в Одеському апеляційному суді на розгляді знаходяться апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2019 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року призначено у справі судову психологічну експертизу.
Усерпні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову.
Оскаржено ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову в цивільній справі прийнято до провадження. Поновлено апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2019 року на час розгляду заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову. Витребувано із Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали цивільної справи (№ 521/16839/18).
02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
У пунктах 2 та 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Системне тлумачення пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та частини першої та другої статті 406 ЦПК України свідчить, що оскаржена ухвала Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року про поновлення апеляційного провадження не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
На підставі викладеного, згідно частини другої статті 406 ЦПК України, касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року підлягає поверненню.
Керуючись статтями 260, 389, 406 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат